Ветеран з подвійною ампутацією Тарас Левкович одружився у Львові: історія кохання

У Львові 29-річний ветеран Тарас Левкович одружився зі своєю 22-річною коханою Вікторією Опришко. І так — він дав обітницю стоячи, попри подвійне поранення і втрату обох ніг. Це сталося в місті, яке нині лікує тисячі захисників. І ця історія — про всіх них.

Хто такий Тарас Левкович

А церемонія була камерна. Лише родина, найближчі друзі. І дружбою нареченого, до речі, теж був військовий. Тарас — колишній боєць спецпідрозділу КОРД. Після мінно-вибухового поранення в серпні 2025 року він втратив обидві ноги. Зараз проходить реабілітацію у Центрі «Незламні». І обітницю вирішив дати стоячи. На стабісах — коротких протезах, які допомагають людям з високою подвійною ампутацією знову ставати вертикально. Символічно? Дуже. Але для нього це було принципово.

Історія кохання Тараса Левковича після поранення: знайомство через TikTok

Та, знаєте, їхня історія почалася доволі несподівано. Ще під час служби, у перерві між бойовими завданнями, Тарас гортав TikTok. І побачив дівчину, яка одразу запала йому в серце. Під час відпустки запросив її на побачення. І, як зізнався сам ветеран, з першого погляду зрозумів — це кохання. А коли він отримав важке поранення, Вікторія приїхала до шпиталю. І відтоді — разом. Без пафосу. Просто поруч. Завжди.

Реабілітація у центрі Незламні: шлях до нового життя

Ну і, власне, цей шлях був непростим. Операції, протезування, відновлення. Центр «Незламні» став місцем, де Тарас заново вчився жити. Рухатися. Планувати майбутнє. Саме під час реабілітації, 29 жовтня 2025 року, він зробив Вікторії пропозицію. Через рік після початку стосунків. І це рішення, кажуть лікарі, додало йому сил боротися далі.

Як ветеран дав обітницю стоячи: деталі церемонії

А от сам момент обітниці — особливий. Він майже все весілля був у кріслі колісному. Але в найважливішу мить підвівся. Сказав їй слова, які зараз розлітаються мережею:

“Я обіцяю бути твоєю опорою до кінця життя… і в радості, і в горі”.

І це звучало інакше. Глибше. Бо за цими словами — фронт, поранення, лікарні і боротьба за кожен новий день.

Чому ця історія стала символом любові після війни

До речі, такі історії — не рідкість серед ветеранів, які проходять реабілітацію. Але кожна з них особлива. Бо це про силу жити далі.

Що допомагає захисникам відновлюватися:
– підтримка родини і коханої людини;
– сучасна реабілітація і протезування;
– психологічна допомога;
– віра у майбутнє попри травму.

І ця історія — саме про це. Про вибір бути поруч. Попри все.

А знаєте, у цій новині найважливіше навіть не саме весілля. Найважливіше — що після війни можливе життя. І любов. І нові плани. І, можливо, саме такі історії сьогодні тримають країну сильнішою, ніж будь-які гучні заяви.