У Львівській громаді виявили нову схему шахраїв: як аферисти обманюють людей під виглядом посадовців
Останнім часом у Львівській області фіксують сплеск хитрих обманів, коли шахраї використовують імена та фото відомих людей з місцевої влади. Вони пишуть у месенджерах, просять “позичити” гроші нібито в скрутному становищі, а потім зникають з коштами. Ця схема вже торкнулася багатьох, і навіть голова Львівської ОВА Максим Козицький публічно попередив: від його імені аферисти виманюють гроші. Люди втрачають тисячі гривень, бо довіряють знайомим обличчям.
Все почалося з того, що в месенджерах, як Вайбер чи Телеграм, з’являються повідомлення від “знайомих” номерів. Автор представляється важливою персоною – головою ОВА, заступником мера Львова чи іншим чиновником. Каже щось на кшталт: “Привіт, це Максим Козицький. Потрібна термінова допомога, позичи 10-15 тисяч, віддам одразу після”. Додають фото посадовця, іноді навіть скріншоти з новинами, щоб виглядало правдоподібно. Жертви, особливо старші люди чи ті, хто поважає владу, часто переводять гроші, бо думають – це справді той чоловік.
Один з реальних випадків стався нещодавно. Людина отримала повідомлення нібито від Козицького: просили позичити кошти на “важливу справу”. Перерахувала – і все, контакт зник. Посадовець одразу звернувся в поліцію, оприлюднив фрагмент переписки й закликав не вірити таким проханням. Схожі історії були з іншими чиновниками – наприклад, заступник мера Андрій Москаленко теж попереджав про фейкові повідомлення від свого імені, де просили 13 тисяч гривень.
Шахраї роблять усе швидко й просто. Беруть фото з відкритих джерел – сайтів новин, Facebook чи офіційних сторінок. Створюють фейкові акаунти або використовують чужі номери. Часто змінюють цифри в номері на схожі, щоб виглядало знайомо. Після переказу відразу блокують жертву. Гроші йдуть на картки “дропів” – людей, які за невелику плату дають свої рахунки.
Поліція вже фіксує такі випадки масово. Кіберполіція пояснює: це класична схема соціальної інженерії. Аферисти грають на довірі до влади, особливо в часи, коли люди чекають допомоги від держави. У Львівській громаді це особливо актуально – тут багато хто знає чиновників в обличчя, бачить їх на заходах чи в новинах. Тому й легше повірити.
Але наслідки сумні. Люди втрачають заощадження, пенсії, іноді позичають у родичів, щоб “допомогти”. Повернути гроші майже неможливо – картки оформлені на підставних осіб, а шахраї ховаються за VPN чи за кордоном.
Нова схема шахраїв у месенджерах: як розпізнати обман від імені посадовців
Головний маркер – прохання про гроші. Справжні чиновники ніколи не пишуть у приват, тим більше не просять позичити. Якщо бачите “терміново потрібно”, “не кажи нікому”, “перекажи на цю картку” – це 99% обман. Навіть якщо фото справжнє, а текст ввічливий.
Шахраї часто додають деталі: “я в скруті через війну”, “потрібно на лікування близькому”, “для ЗСУ, але тихо”. Це гра на емоціях. Іноді надсилають “докази” – фейкові чеки чи фото документів. Але все це підробка.
У Львівській області кіберполіція радить перевіряти: дзвоніть на офіційний номер установи, питайте в приймальні. Або просто ігноруйте й блокуйте.
Фішинг та соціальна інженерія: чому схема працює саме в Львівській громаді
Львівщина – регіон з високою довірою до місцевої влади. Люди бачать чиновників на вулицях, чують їх по радіо. Шахраї це використовують. Вони моніторять новини, беруть свіжі фото й одразу запускають розсилку.
Схема поєднується з фішингом: іноді після “позики” просять перейти за посиланням “для підтвердження”. Там крадуть дані картки. Або просять код з СМС – тоді отримують доступ до банку.
У січні-лютому 2026 таких повідомлень побільшало. Поліція фіксує зростання, бо люди втомлені від війни й легше вірять “допомозі від знайомих”.
Як захиститися від шахраїв під виглядом чиновників: прості правила
Перше – ніколи не переводьте гроші незнайомцям у месенджерах. Навіть якщо фото посадовця.
Друге – перевірте джерело. Офіційні контакти є на сайтах ОВА чи міськради. Дзвоніть туди.
Третє – не вводьте дані на підозрілих сайтах. Якщо просять код чи посилання – закривайте.
Четверте – розкажіть рідним і сусідам. Особливо старшим людям – вони найчастіше потрапляють.
П’яте – якщо вже перевели – одразу блокуйте картку в банку й пишіть заяву в поліцію. Чим швидше, тим більше шансів.
Ось список базових дій при підозрі:
- Не відповідайте на повідомлення.
- Збережіть скріншот переписки.
- Повідомте в кіберполіцію (номер 1537 або сайт).
- Перевірте номер у Google – часто вже є скарги.
- Розкажіть знайомим, щоб не повторилося.
Ці кроки рятують гроші й нерви.
Наслідки для жертв: чому важливо діяти швидко
Багато хто соромиться звертатися в поліцію – думають, “сам винен”. Але шахрайство – це злочин. Поліція відкриває справи, блокує рахунки. У Львівській області вже є суди над подібними групами – наприклад, вішинг на 800 тисяч гривень, де телефонували під виглядом банку.
Якщо мовчати – шахраї продовжують. А якщо повідомити – допомагаєте іншим.
Поради від поліції: як не стати жертвою в 2026 році
Кіберполіція постійно попереджає: перевіряйте все. Не вірте терміновим проханням. Використовуйте двофакторну автентифікацію в банках і месенджерах.
У Львівській громаді радять бути особливо пильними – тут схема поширюється швидко через локальну довіру.
Така от нова хвиля обману. Звичайне повідомлення може коштувати дорого. Краще один раз перевірити, ніж втратити заощадження. Будьте обережні – і все буде гаразд.
Дуже вдячний за попередження про нову схему шахраїв. Такі статті допомагають бути пильними та не потрапити на гачок аферистів. Пишіть більше корисного!