Нині історія ветерана відома далеко за межами України. Люди захоплюються незламністю духу і щиро бажають Артему всього самого найкращого.
Хто такий Артем Кісельов
30-річний Артем Кісельов родом із Миколаєва. До лав Збройних сил України він долучився в серпні 2022 року. Cтав бійцем 503-го окремого батальйону морської піхоти. Службу проходив на Донеччині. В листопаді 2025 року під час бойового завдання зазнав важкого мінно-вибухового поранення. Евакуація була складною — пішки, під постійними обстрілами, з мінімальними шансами на швидку допомогу.
Перші хірургічні втручання Артему провели у Дніпрі. Каже, що після операції найбільше хвилювало одне — чи вдалося лікарям зберегти руки. Сил майже не було, навіть щоб одразу поглянути. Коли ж зміг — стало зрозуміло: обидві верхні кінцівки ампутовані високо. Подальший етап лікування і відновлення боєць проходить у львівському Центрі Незламні. Саме тут, поміж перев’язками, обстеженнями та щоденними заняттями, Артем почав робити перші кроки до самостійності.
Спершу навчився читати — тримаючи книгу та перегортаючи сторінки пальцями ніг. Згодом опанував смартфон: натискає на екран кінчиком носа, а текстові повідомлення надиктовує голосом. За словами Артема, система розпізнає мовлення напрочуд точно — і що особливо тішить, українською.
Щоб користування телефоном було зручнішим, рідні підтримують його навіть у дрібницях. Теща подарувала спеціальні шкарпетки з окремими пальцями, зробивши отвір для великого пальця ноги. Каже, продумала все — і для комфорту, і навіть з урахуванням улюбленого фіолетового кольору. Нині над відновленням військового працює мультидисциплінарна команда фахівців — від психотерапевтів до ерготерапевтів. Як зазначає ерготерапевтка Христина Стецко, Артем надзвичайно вмотивований: постійно шукає нові способи виконувати побутові завдання та не боїться експериментувати з допоміжними засобами.
Артем Кісельов: боротьба триває
Сам ветеран каже: для нього це новий виклик, до якого він ставиться так само серйозно, як і до служби на фронті.
«Я боровся за країну — і боротьба триває. Просто поле бою тепер інше. Але від цього не легше. І саме тому здаватися не можна», — ділиться Артем.
Попри складну травму, він налаштований оптимістично. У планах — повернутися до активного життя, кататися на велосипеді й навіть пробігти марафон. Історію захисника оприлюднили у пресслужбі Першого територіального медичного об’єднання Львова.
