Чи змінилися фінансові звички львів’ян: результати свіжого опитування

Журналістка Марта Байдака запитувала львів’ян на вулицях — як вони зараз ставляться до грошей. Чи відкладають щось на чорний день, чи планують витрати, чи шукають додаткові заробітки.

Відповіді виявилися різні. Хтось навчився рахувати кожну гривню, хтось навпаки живе одним днем і не парить мізки. А загальноукраїнське опитування показує цікаву картину — майже половина людей обрала стратегію накопичення замість споживання.

Та чи справді українці стали раціональнішими?

Дізнайтесь більше: Маршрути Львовом у День святого Валентина: куди піти закоханим 14 лютого

Як змінилися витрати українців: що показують дослідження

Rakuten Viber провели опитування серед 42 тисяч користувачів. Цифри вийшли промовисті. 22 відсотки людей планують більше відкладати, ніж витрачати. Ще 28 відсотків взагалі не планують якихось великих інвестицій чи покупок.

Виходить, що половина українців обрала обережну тактику. Не тратити зайве, не ризикувати, збирати подушку безпеки.

Водночас є й ті, хто не змінює звичок. 16 відсотків вкладатимуть у здоров’я та спорт, 12 відсотків — у відпочинок і хобі. Дехто планує великі покупки — житло, авто, гаджети.

А львів’яни? Там картина схожа, хоч і з власними нюансами.

Контроль витрат: що кажуть львів’яни

Один із опитаних чоловіків розповів журналістці:

«Враховуючи нестандартний курс на ринку зараз, то треба якось більш згуртованіше до того підходити, аби правильно їх розподіляти, планувати бюджет і, можливо, шукати нові місця для заробітку».

Інша львів’янка поділилася — протягом року її фінансова грамотність значно покращилася. Почала щомісяця відкладати певну суму. І каже, що якість життя через це виросла.

Ще хтось зізнався — раніше взагалі не стежив за витратами. Купував імпульсивно, не думаючи. А зараз почав контролювати. І відразу відчув стабільність, менше стресу.

Загалом тренд простежується — люди усвідомлюють: гроші треба рахувати. Особливо коли курс стрибає, ціни ростуть, майбутнє туманне.

Фінансова подушка: чому українці почали відкладати

Війна, економічна нестабільність, постійна тривога за завтрашній день — все це змушує задуматися про резервний фонд. Раніше багато хто жив від зарплати до зарплати. Зараз — намагається відкласти хоча б трохи.

Експерти кажуть: фінансова подушка — це не розкіш, а необхідність. Навіть якщо це сума на місяць-два витрат — вже дає відчуття контролю.

Львів’яни в опитуванні підтверджують — хто має заощадження, той спокійніший. Не панікує через кожну несподівану витрату, не береться за кредити через дрібниці.

Та є й зворотний бік медалі. Дехто каже — неможливо відкладати, коли ледве вистачає на базові речі. Комуналка, їжа, транспорт — і все, бюджет вичерпано.

Накопичення замість споживання: новий тренд чи вимушена міра

Можна сказати — українці стали мудрішими. Навчилися планувати, не витрачати на непотрібне, шукати вигідніші варіанти.

А можна й інакше — просто гроші зменшилися, от і доводиться економити.

Обидві версії мають право на існування. Хтось справді усвідомив важливість фінансової грамотності. А хтось просто не має вибору — або економиш, або не виживеш.

Опитування показує: пріоритети змістилися. Замість нових гаджетів чи одягу — здоров’я та безпека. Замість розваг — освіта й саморозвиток. Замість імпульсивних покупок — планування великих витрат.

Моноbank, до речі, теж публікував статистику витрат українців за 2025 рік. Лідер — АТБ (продукти), потім McDonald’s (фастфуд), Сільпо, аптеки. Базові потреби переважають.

Раціональні витрати українців: що варто змінити у 2026

Фахівці з фінансової грамотності радять зробити ревізію своїх звичок. Подивитися, куди йдуть гроші. Чи є підписки, якими не користуєшся? Чи платиш за банківські послуги, що не потрібні? Чи купуєш щось автоматично, не замислюючись?

Проста вправа — записати всі витрати за місяць. Просто записати, без оцінок. А потім проаналізувати. Часто виявляється — купа дрібних необов’язкових речей з’їдає бюджет.

Львів’яни, які навчилися контролювати витрати, кажуть — це не про жадібність. Це про свідомість. Розумієш, куди йдуть твої гроші, і сам приймаєш рішення.

Ще один момент — правило 24 годин. Побачив щось і захотів купити? Зачекай добу. Якщо наступного дня все ще хочеш — тоді купуй. Часто виявляється — бажання минуло, покупка не потрібна.

Фінансові звички львів’ян справді змінюються. Хтось усвідомлено, хтось з вимушеності — але змінюються. Українці стають обережнішими, раціональнішими, відповідальнішими. Це не означає, що всі раптом стали експертами з бюджетування. Просто життя навчило — гроші люблять рахунок. І краще мати подушку безпеки, ніж жити на межі. Львів тут не виняток — загальноукраїнський тренд працює й у цьому місті. Люди вчаться. Повільно, з помилками, але вчаться.