Ця школа знаходиться, власне, у тій частині Львова, де старі будівлі перемішуються з радянською забудовою. Знаєте, таке собі місце, де кожен камінь дихає історією.
І так. Заклад заснували ще в середині минулого століття — десь у 50-х роках. Хоча точну дату… ну, різні джерела називають різні роки, але загалом зрозуміло — школа стара. Будівля типова для того часу: висока стеля, широкі коридори, великі вікна. А ще там є спортзал, який, до речі, нещодавно ремонтували.
Кількість учнів коливається. То більше, то менше. Залежить від року, від демографічних змін у районі. Але в середньому — десь 400-500 дітей щороку. Може, трохи більше.
Школа працює за стандартною програмою МОН. Профільних класів, здається, немає — чи є? Загалом, тут дають класичну середню освіту без особливих ухилів у якийсь один бік. Хоча деякі вчителі додають свої авторські програми. Ось так.
Також читайте: Школи Львова 2026: рейтинг, відгуки, як обрати заклад
Вчителі школи №20 у Львові: педагогічний склад та підхід до навчання
А тепер найцікавіше — люди, які тут працюють.
Педагогічний колектив (а це важливо!) — це суміш досвідчених вчителів старої закалки та молодих спеціалістів. Знаєте, коли в одній учительській сидить жінка років під 60 з 40-річним стажем і дівчина років 25 зі свіжим дипломом — от така картина.
Старші вчителі тримаються традиційних методів. Підручник, дошка, зошит. Іноді буває трохи авторитарно, але ж вони дають міцні знання — математика, фізика, українська мова. Двійку поставлять без коливань. І батькам зателефонують.
Молодші намагаються внести щось нове. Презентації на уроках, групові проекти, інтерактивні завдання. Хтось навіть використовує додатки на телефонах — хоча не завжди це виходить, якщо у половини класу інтернет повільний. Але намагаються, загалом.
Є кілька вчителів, про яких діти розповідають з особливим теплом. Вчителька англійської, наприклад, яка після уроків залишається з тими, хто не встиг зрозуміти граматику. Або вчитель історії — він, кажуть, так розповідає про Середньовіччя, що здається, ніби сам там був.
А дисципліна? Ну, скажімо так — не найсуворіша у місті. Але й не надто розхлябана.
Відгуки про школу №20 у Львові: думки батьків та учнів
Тут починається найцікавіше.
Бо відгуки — вони різні. Дуже різні, так.
Хтось каже, що школа чудова, вчителі уважні, дитина щаслива. Інші скаржаться на застарілі методи, на те, що ремонту потребують деякі класи, що їдальня невелика. От дивина — дві дитини в одному класі, а батьки мають протилежні думки.
Загалом, за різними розмовами з батьками (а я з кількома розмовляв біля школи, якось помітив групу мам, що чекали дітей), картина така:
Плюси:
- Сильний педагогічний склад у базових предметах
- Центральне розташування — легко дістатися
- Невеликі класи у деяких паралелях
- Є гурткова діяльність
Мінуси:
- Стара матеріальна база
- Не всі кабінети обладнані сучасно
- Буває плутанина з розкладом
- Їдальня невелика
І ще одне. Учні старших класів часто кажуть, що школа дала їм гарну базу для ЗНО (або НМТ, як тепер називається). Математика й українська мова — там справді навчають добре. Певною мірою.
Хоча… є й такі, хто вважає, що можна було б більше уваги приділяти англійській. Чи інформатиці. Залежить від того, що важливо конкретній дитині, розумієте?
Офіційні сайти школи №20: де знайти актуальну інформацію
А от тут починається невелика проблема.
Офіційний сайт є. Але оновлюється він… скажімо так, нерегулярно. Інколи там з’являються новини про шкільні заходи, фотографії з олімпіад. Іноді тижнями нічого нового.
Розклад уроків — його можна знайти на сайті, але краще уточнювати в класного керівника. Бо буває, що змінили заняття, а інформація на сайті стара.
Контакти адміністрації, адреса, телефони — це все є. І працює, до речі. Можна зателефонувати секретарю, домовитися про зустріч з директором.
Соціальні мережі? Уявіть, є сторінка в Facebook (хоча хто зараз активно користується Facebook’ом, питання окреме). Там батьки іноді діляться новинами, обговорюють питання. Але це скоріше неофіційна група.
Електронний журнал підключений — батьки можуть бачити оцінки дитини онлайн. Хоча не всі вчителі вносять їх регулярно. Залежить від людини.
Середня загальноосвітня школа №20, Львів
Кількість учнів у школі №20 Львова та умови навчання
Отже, учнів там навчається — як я вже казав — десь 400-500. Може, трохи більше у деякі роки. Залежить від демографії району.
Класи наповнені по-різному. Де-то 25 дітей, де-то 30. У початковій школі зазвичай менше — років 20-22 на клас. А от у середній та старшій — більше. Хоча це не якесь правило, просто тенденція така.
Умови навчання… ну, як сказати.
Будівля стара — це факт. Ремонт роблять поступово, але не скрізь однаково. Є класи, де все свіжо пофарбовано, стоять нові парти, повішена інтерактивна дошка (вау!). А є кабінети, де… де чути, що будівлі багато років. Парти старі, але міцні. Дошка крейдяна, а не маркерна.
Спортзал непоганий. Після ремонту там стало комфортніше — підлогу поміняли, турніки оновили. Діти займаються волейболом, баскетболом. Є секції після уроків.
Бібліотека невелика. Книжок достатньо для шкільної програми, але якщо дитина любить читати більше — краще звертатися до міських бібліотек. Хоча бібліотекарка там дуже привітна, завжди допоможе підібрати щось цікаве.
Їдальня — от тут питання складне. Вона є, але невелика. І не завжди встигають нагодувати всіх охочих під час великої перерви. Багато дітей носять їжу з дому. Або біжать у найближчий магазин — їх там кілька поруч.
Подвір’я теж не найбільше. Є майданчик для фізкультури, кілька лавочок. Восени там жовті листя лежать товстим килимом — виглядає гарно, але прибирають не завжди швидко.
А що далі?
Так, це одна зі шкіл Львова. Не найкраща, не найгірша. Звичайна середня школа з історією, з досвідченими вчителями та типовими проблемами старих будівель.
Підійде вона вашій дитині чи ні — залежить від багатьох речей. Від того, що вам важливо. Якщо потрібна сильна академічна база у класичних предметах — тут дають добре. Якщо шукаєте інноваційні методики, STEM-лабораторії, білінгвальне навчання — напевно, варто подивитися інші школи Львова.
Але знаєте що? Іноді найважливіше — це конкретний учитель, який зможе зацікавити дитину своїм предметом. І таких тут є декілька. А далі — діти самі розкажуть, чи подобається їм у школі чи ні.
