Київ, 13 лютого 2026 — Освітня платформа EdEra оприлюднила результати масштабного дослідження, і вони, м’яко кажучи, приголомшливі. Виявляється, 42 відсотки наших підлітків (майже половина!) не володіють базовими математичними навичками. Не йдеться про інтеграли чи логарифми — мова про звичайні дроби, відсотки, пропорції. Те, що потрібно в житті щодня. Вчителі хапаються за голову, батьки в шоці, а діти… діти просто не розуміють навіщо їм ця математика взагалі.
Вам буде цікаво: Католицький ліцей Львів: Школа Святої Софії — освіта з християнськими цінностями
Що там у дослідженні — цифри лякають
EdEra протестувала понад 5 тисяч школярів віком 14-16 років з усіх регіонів України. Дали їм завдання рівня 5-6 класу — нічого надскладного. Обчислити відсоток від числа, розв’язати просту задачу на пропорції, порівняти дроби.
Результат? 42% не впоралися. Взагалі. Не змогли порахувати скільки це 20% від 500 гривень (це ж 100 гривень, елементарно!). Не змогли визначити що більше — 3/4 чи 2/3. Заплуталися в задачі про швидкість і відстань.
Що найгірше — найбільше проблем в сільських школах. Там відсоток дітей без базових навичок сягає 58%. Майже дві третини! У містах краще, але теж не айс — 34% не знають базу.
За регіонами картина теж невтішна. Найгірше на Закарпатті (51%), Чернівеччині (49%) та Житомирщині (47%). Найкраще — в Києві (27%) та Львові (29%). Але навіть 27% — це кожна четверта дитина!
Вчителька з Біли Церкви: “Я просто не знаю що робити”
Ірина Петрівна Коваленко, вчителька математики з Білої Церкви (стаж 23 роки), розповідає:
— Знаєте, раніше теж були слабкі учні. Завжди були. Але зараз це якесь масове явище. У мене в класі 28 дітей, з них реально розуміють математику від сили десятеро. Решта просто списують, відгадують варіанти відповідей, тикають навмання в тести.
Запитую: “Скільки це 30% від 200?” Дивляться на мене як на інопланетянку. Починаю пояснювати — очі скляніють. Кажуть: “А навіщо нам це, Ірино Петрівно? Є ж калькулятор в телефоні”.
І як пояснити їм що калькулятор не допоможе якщо не розумієш що рахувати? Що в житті постійно потрібно прикидати в голові — чи вистачить грошей на покупки, яка реальна ціна зі знижкою, скільки треба продуктів на компанію?
— Батьки часто кажуть: “Моя дитина гуманітарій, їй математика не потрібна”, — продовжує Ірина Петрівна. — А я кажу: це не про те щоб стати математиком. Це про логіку, про вміння мислити, про елементарне виживання в сучасному світі.
Чому так сталося — причин купа
Дослідники виділили кілька головних причин катастрофи.
Перша — дистанційка під час ковіду. Два роки (2020-2022) діти вчилися онлайн. Математику онлайн викладати майже нереально, особливо молодшим класам. Не бачиш хто як розуміє, не можеш підійти підказати. Діти відкривали Zoom, вмикали камеру, а самі в телефоні сиділи або взагалі відійшли.
Це провал освітній створило в 5-6 класах — якраз коли закладається база для алгебри та геометрії. Хто тоді недовчився — тепер має величезні прогалини.
Друга причина — війна. Евакуації, переїзди, бомбосховища під час уроків, постійний стрес. Якась дитина змінила три-чотири школи за два роки. Програми різні, вчителі різні, підходи різні. Поки адаптуєшся — вже наступна тема почалася.
Плюс психологічний стан. Важко зосередитись на синусах-косинусах коли батько на фронті або родина без світла сидить через обстріли.
Третя — гаджети. Це вже світова проблема, не тільки наша. Діти залежать від телефонів. Довільна увага — в кращому разі 5 хвилин. Потім треба свайпнути, перемкнути, подивитися ще один ролик.
А математика вимагає зосередженості. Треба думати, розбиратися, вникати. Це складно. Набагато простіше подивитися TikTok.
Четверта — програма. Вчителі скаржаться що програма перевантажена, постійно міняється, вимагає багато формальностей але не дає нормально вчити.
— Я маю заповнити сто папірців, провести десять різних видів контролю, здати звіти, — скаржиться Ірина Петрівна. — На реальне викладання часу не вистачає. Ми галопом проносимося по темах. Не встигли засвоїти одне — вже наступне даю.
Батьки теж в розгубленості
Оксана, мама дев’ятикласника Ярослава з Одеси:
— Мій син математику зовсім не розуміє. Я намагалася допомагати — але я сама гуманітарій, закінчила філфак. Наймала репетитора — два місяці ходив, потім репетиторка сказала що немає сенсу, бо він не хоче вчитися.
Ярослав каже: “Мамо, я ютубером буду” або “піду в IT, там математика не потрібна”. Я йому кажу: в IT якраз математика ДУЖЕ потрібна. А він не вірить.
Найстрашніше що ЗНО (зараз НМТ) через два роки. Математика обов’язкова. Як він складатиме — не уявляю. Доведеться цілий рік до репетитора возити, гроші чималі.
Що робити — експерти радять
Фахівці EdEra пропонують кілька кроків:
По-перше, змінити підхід до викладання. Менше теорії, більше практики. Показувати де математика потрібна в реальному житті. Не абстрактні задачі про басейни і потяги, а конкретні розрахунки бюджету, знижок, кредитів.
По-друге, додаткові заняття для відстаючих. Не ганьбити їх, а реально допомогти нагнати програму. Створити систему підтримки.
По-третє, навчити користуватися технологіями правильно. Є купа класних додатків для вивчення математики — Khan Academy, Photomath, GeoGebra. Якщо дитина все одно в телефоні сидить — хай хоч користь буде.
По-четверте, залучати батьків. Не треба розв’язувати за дитину — але треба цікавитися, підтримувати, мотивувати.
Наприкінці — особиста думка
Чесно, ці 42% мене не дивують. Я дивлюся на молодь в магазині — просиш решту дати без калькулятора, і бачиш паніку в очах. “Зачекайте, я порахую”, — діти ж навіть в голові не прикидають приблизно.
Це проблема системна. Не вчителі винні (вони самі у безвиході), не діти винні (їх так навчили), не батьки винні (вони намагаються). Система освіти не встигає за часом.
Але ігнорувати цю проблему не можна. Бо діти ці виростуть, підуть працювати, будувати економіку. А якщо вони не вміють елементарно рахувати — яка економіка, про що взагалі мова?
Треба щось терміново робити. Інакше наступне дослідження покаже вже 50%.
