І знову Верховна Рада розглядає документ, який обіцяє змінити фінансовий ландшафт для підприємців. Цього разу йдеться про створення цілої установи — Національної установи розвитку. Звучить амбітно, правда?
Власне, ідея не нова. Багато країн давно мають подібні інституції. Німеччина, Польща, навіть сусідня Румунія — у всіх є свої банки розвитку чи спеціалізовані фінанси для бізнесу. А от Україна все ніяк не могла визначитися з моделлю. То один проєкт обговорювали, то інший застрягав у комітетах.
Законопроект № 11238 — це черговий (і, як кажуть його автори, найбільш продуманий) підхід до питання. Чи дійсно він такий гарний, як обіцяють? Давайте розбиратися.
Що передбачає проєкт Закону № 11238 про Національну установу розвитку
От тут починається найцікавіше. Документ пропонує створити державну фінансову інституцію, яка працюватиме за принципами банку розвитку, але — увага! — не буде класичним комерційним банком.
Різниця суттєва. Комерційні банки заробляють на процентах, шукають найприбутковіші проєкти, уникають ризиків. А Національна установа розвитку має працювати інакше — фінансувати те, що важливе для економіки, навіть якщо віддача прийде не одразу.
Основні функції установи:
- Надання довгострокових кредитів для бізнесу
- Фінансування інфраструктурних проєктів
- Підтримка експортно-орієнтованих виробництв
- Допомога стартапам та інноваційним компаніям
- Гарантування кредитів для підприємців
І ще одна деталь, яку багато хто пропускає — установа зможе залучати міжнародне фінансування. Знаєте, як це важливо зараз? Коли Світовий банк, ЄБРР, інші донори готові давати гроші, але їм потрібен надійний партнер в Україні, а не якась контора в орендованому офісі на Хрещатику.
Статутний капітал планується формувати з держбюджету. Скільки саме — законопроект поки не конкретизує, але експерти говорять про суми від кількох мільярдів гривень. Це не космічні гроші для держави, але для старту цілком достатньо.
А от управлятися установа має професійною командою, а не політичними призначенцями. (Хто б міг подумати, але це прописано окремо!) Наглядова рада, правління, незалежні аудитори — вся ця бюрократична машина потрібна, щоб гроші йшли туди, куди треба, а не розчинялися в невідомому напрямку.
Навіщо Україні потрібна Національна установа розвитку: ключові ідеї
Питання справедливе. Чому не можуть звичайні банки давати кредити бізнесу? От чому саме потрібна ще одна державна структура?
Ну, по-перше, комерційні банки після 2014-го, а тим більше після 2022-го стали надзвичайно обережними. Вони дають кредити, так. Але під космічні відсотки, з купою застав, переважно на короткий термін. Спробуйте взяти кредит на 7-10 років під розумний відсоток на будівництво заводу чи відкриття виробництва. Не вийде.
А саме довгі гроші потрібні для розвитку. Це як з квартирою — не можна купити її в розстрочку на рік, треба іпотека на 15-20 років. Так само бізнесу потрібен час, щоб вкласти в обладнання, налагодити виробництво, вийти на окупність.
По-друге, є проєкти, які комерційно не дуже привабливі, але суспільно важливі. Дороги. Енергетика. Водопостачання. Жоден приватний банк не буде фінансувати будівництво дороги в селі на Вінничині чи модернізацію котельні в Дрогобичі. Навіщо йому ця головня біль? А от для країни це критично важливо.
І третє — міжнародна практика показує, що банки розвитку реально працюють. Польща після вступу в ЄС активно використовувала свій BGK (Bank Gospodarstwa Krajowego) для розподілу європейських грантів та співфінансування проєктів. Результат? Економічне диво, про яке всі говорять.
До речі, є ще один важливий момент. Національна установа розвитку може акумулювати донорські гроші, які інакше просто не дістануться до реального бізнесу. Міжнародні фінансові організації охочіше працюють через спеціалізовані інституції, ніж розкидають гроші напряму всім охочим.
Також читайте: Підвищення пенсій по інвалідності у 2026 році
Як Національна установа розвитку сприятиме бізнесу та інвестиціям
От тут переходимо до конкретики. Що це означає для звичайного підприємця з Полтави чи Івано-Франківська?
Уявіть: ви маєте середній бізнес, хочете розширитися, купити нове обладнання, найняти людей. Йдете в банк — вам пропонують кредит під 25-30% річних на 2-3 роки. З таким відсотком розширення не має сенсу, бо весь прибуток піде на обслуговування боргу.
А Національна установа розвитку, якщо законопроект запрацює, зможе дати вам кредит під 8-12% (приблизні цифри, точні ставки визначатимуться окремо) на 5-7 років. Відчуваєте різницю? Це вже реальна можливість рости.
Хто зможе отримати підтримку:
- Малий та середній бізнес у пріоритетних галузях
- Експортери, які виходять на нові ринки
- Аграрні компанії, що впроваджують інновації
- IT-стартапи з потенціалом масштабування
- Виробники, які створюють робочі місця
Але є нюанси. (А це важливо!) Гроші даватимуть не всім підряд. Проєкт має відповідати певним критеріям — створювати робочі місця, впроваджувати нові технології, розвивати пріоритетні галузі. Просто “відкрити ще одну кав’ярню” не прокатить.
І ще момент — прозорість. Законопроект передбачає публічний реєстр усіх проєктів, які отримали фінансування. Хто, скільки, на що, під які відсотки. Це має знизити корупційні ризики. Або ні? Хоча, напевно так — публічність завжди дисциплінує.
Для великих інфраструктурних проєктів установа може виступати не кредитором, а співінвестором. Скажімо так, держава через НУР вкладає 30%, приватний інвестор — 70%, і разом будують завод чи логістичний центр. Модель досить поширена в світі.
Основні новації проєкту Закону № 11238: що зміниться для підприємців
Тож які конкретні зміни чекають на бізнес, якщо цей законопроект ухвалять?
Перше — доступ до довгих грошей. Не на рік-два, а на 5-10 років. Для виробництва це прорив. Можна планувати, інвестувати в обладнання, не боятися, що завтра треба віддавати весь кредит.
Друге — нижчі відсотки порівняно з комерційними банками. Хоча тут треба розуміти — установа не благодійна організація, вона теж має заробляти на самоокупність. Але без гонитви за надприбутками, як у звичайних банків.
Третє — можливість отримати не лише кредит, а й гарантію. Знаєте, як це працює? Ви йдете в банк, а банк каже: дамо кредит, але під заставу вашої квартири, машини та нирки. А якщо у вас є гарантія від НУР, банк більш лояльний, бо ризики покриті.
| Умови фінансування | Комерційний банк | Національна установа розвитку |
|---|---|---|
| Ставка | 25-30% | 8-15% (орієнтовно) |
| Термін | 1-3 роки | 5-10 років |
| Застава | 150-200% від суми | 80-100% від суми |
| Мета кредиту | Будь-яка | Розвиток, інновації, експорт |
Четверте — спеціальні програми для окремих галузей. Наприклад, для агросектору можуть бути кредити під закупівлю техніки з відстрочкою платежу до збору врожаю. Для IT — інвестиції в R&D без застави взагалі, під акції компанії.
П’яте — і це важливо — установа має право працювати з міжнародними програмами. Ті самі EU4Business, гранти від американських фондів, японські кредитні лінії — все це може йти через НУР до конкретних підприємців. Зараз ці гроші часто застрягають на рівні великих консорціумів або взагалі не доходять до України.
Критика та підтримка законопроєкту № 11238 у Верховній Раді
А от тут починається політика. Бо будь-який законопроект, особливо про гроші, викликає дискусії.
Прихильники (а їх чимало серед депутатів економічного блоку) кажуть: “Нарешті ми створимо нормальний інструмент для розвитку економіки. Дивіться на Польщу, на Німеччину — у них працює, чому в нас не спрацює?”
Скептики ставлять інші питання: “А хто гарантує, що це не стане черговою кормушкою для своїх? Що гроші не роздаватимуть по знайомству чи політичній лояльності?”
І ось це — найболючіше питання. Реально найболючіше. Бо історія показує, що державні банки в Україні не завжди працювали на благо економіки. Пам’ятаєте скандали навколо деяких банків років зо п’ять-сім тому?
Автори законопроекту намагалися врахувати ці ризики. Прописали незалежність наглядової ради, залучення міжнародних експертів, обов’язковий аудит, публічність рішень. Але чи достатньо цього? Час покаже.
Ще одна критика стосується джерел фінансування. Держбюджет і так дефіцитний, особливо зараз. Звідки братимуть мільярди на статутний капітал? Чи не піде це за рахунок інших важливих статей — освіти, медицини, оборони?
Прихильники відповідають: гроші самоокупляться. Установа видаватиме кредити під відсоток, отримуватиме прибуток, реінвестуватиме його. Через 3-5 років вона стане самодостатньою і навіть приноситиме дохід державі.
Хто правий? Певною мірою, обидві сторони. Ризики є, це факт. Але й потенціал величезний. Як завжди в Україні — все залежить від виконання, а не від паперу.
Загалом, законопроект № 11238 — це спроба зробити те, що давно треба було зробити. Створити фінансовий інструмент, який допомагатиме бізнесу рости, а не виживати.
Чи вийде? Залежить від багатьох факторів. Від того, як пропишуть остаточну редакцію. Від того, кого призначать керувати установою. Від того, чи вистачить політичної волі протистояти спокусі перетворити НУР на чергову схему збагачення.
Але спроба варта того. Бо альтернатива — продовжувати як є. А як є — це коли малий бізнес ледве животіє без доступу до адекватного фінансування, середній не може масштабуватися, а великі проєкти взагалі не стартують через брак довгих грошей.
До речі, якщо законопроект ухвалять (а обговорення триватимуть ще місяці, може навіть рік), перші кредитні програми з’являться не одразу. Треба буде створити саму установу, найняти команду, розробити процедури, пройти всі бюрократичні круги. Реально працювати НУР почне десь через рік-півтора після ухвалення закону.
Тож підприємцям варто стежити за розвитком подій. Можливо, саме ця установа стане тим самим інструментом, який допоможе вашому бізнесу вийти на новий рівень. Або ні. Хоча хочеться вірити, що так.
Законопроект № 11238 все ще на стадії обговорення. Він може змінитися, доповнитися, а може й взагалі застрягти в комітетах на невизначений термін. Але сама ідея — правильна. І якщо її реалізують так, як задумано, це може стати справжнім проривом для української економіки.
