От купив саджанець. Красивий такий, з розгалуженням. Продавець каже — садіть правильно, шийку не заглиблюйте. І ти стоїш, дивишся на цей прутик з корінням і думаєш — а де вона взагалі, ця шийка?
Знаєте, років зо п’ять тому посадив свою першу яблуню. Закопав як слід, щоб міцно стояла. Поливав, доглядав. А вона чахла, чахла та й загинула. Сусід подивився і каже — заглибив кореневу шийку, от і все. Тоді я не розумів про що взагалі мова.
А річ у тому що це місце — таке собі перехідне. Не корінь вже, але й не стовбур. І якщо його закопати глибоко під землю, дерево починає гнити. Повільно так, непомітно. Поки не буде пізно.
Також читайте: Скільки цвіте гарденія?
Що таке коренева шийка дерева і чому її важливо правильно визначити
Уявіть собі лінію. Умовну лінію на саджанці, де кора змінює колір. Вище — одне, нижче — інше. От тут приблизно вона і є.
Але не все так просто (а було б зручно, так?). Тому що багато хто плутає кореневу шийку з місцем щеплення. А це зовсім різні речі. Зовсім.
Місце щеплення — там де на дичку прищепили культурний сорт. Воно вище, часто видно потовщення, наче шишечку. А коренева шийка — нижче, там де корінь переходить у стовбур.
Чому це має значення?
Тож якщо заглибити це місце при посадці — кора почне підмокати. Вона ж не призначена для життя під землею, розумієте? Починається гниття. Дерево слабшає, хвороби чіпляються, а там і до загибелі недалеко.
А якщо навпаки — залишити високо над землею? Корінню сохне, дерево нестійке, падає від вітру. Теж нічого хорошого.
От тому садівники з досвідом постійно про це говорять. Бо це основа основ, власне.
Як виглядає коренева шийка: основні ознаки та відмінності
Візьміть саджанець. Погляньте уважно.
Корінь — він зазвичай темніший. Коричневий такий, шорсткуватий. Може бути навіть майже чорний у деяких порід. А стовбур вище — світліший, кора гладенька (якщо деревце молоденьке).
І є перехід. Між ними.
От тут починається найцікавіше. Бо інколи цей перехід яскраво виражений — бачиш одразу. А інколи треба вдивлятися, шукати різницю у відтінках. Особливо якщо саджанець довго стояв у контейнері і земля була високо нагорнута.
Практичний метод визначення
Є один спосіб який завжди працює. Завжди, так.
Візьміть вологу ганчірку. Протріть нижню частину саджанця, змийте землю. Подивіться на колір кори від самого низу вгору. Там де колір змінюється з темнішого (коричневого) на світліший (зеленуватий або сіруватий) — от воно, це місце.
Але є нюанс. Якщо саджанець з контейнера і довго рос у землі — перехід може бути не таким очевидним. Тому ще один спосіб — дивіться на бокові корінці. Найперший боковий корінець відходить зазвичай трохи нижче кореневої шийки. Десь на сантиметр-два.
Як правильно визначити кореневу шийку у саджанця перед посадкою
От купили ви деревце на ринку. Або у розсаднику (що краще, до речі). Що робити далі?
- Крок перший — очистити низ від землі. Просто змити водою. Не соромтеся, дерево від цього не постраждає.
- Крок другий — знайти перехід кольору. Це може зайняти хвилину, може п’ять. Не поспішайте.
- Крок третій — позначити це місце. Можна ниточкою прив’язати, можна олівцем помітити (якщо світлий олівець є). Головне щоб при посадці ви пам’ятали де воно.
Особливості різних порід
А тут цікаво. Бо у яблуні це місце виглядає інакше ніж у вишні. У груші — теж по-своєму.
Яблуня — перехід досить різкий. Зелено-сіра кора стовбура і коричневе коріння. Видно добре, особливо у молодих саджанців.
Вишня — складніше. У неї кора на стовбурі теж темнувата. Треба уважно дивитися на структуру — корінь більш грубий, шорсткий.
Слива — схожа на вишню. Теж не найпростіший варіант.
Хвойні дерева (сосна, ялина) — тут взагалі особлива історія. У них перехід менш виражений, але він є. Дивіться на відхилення бокових коренів — вони підказка.
Поширені помилки при визначенні кореневої шийки дерева
Знаєте яка найчастіша помилка? Плутають з місцем щеплення. Особливо у плодових дерев.
Місце щеплення — це там де “шишка”. Потовщення. Воно може бути на висоті 10-15 сантиметрів від землі. А люди думають — от воно, і садять щоб ця шишка була над землею. І закопують справжнє місце переходу.
А потім дивуються — чому дерево погано росте?
Інші типові помилки
- Орієнтуються на рівень землі в контейнері. От це взагалі класика. Саджанець рік рос у контейнері, землю досипали, він заглибився. А ви беріть і садіть на тому ж рівні. Неправильно це.
- Думають що “глибше = міцніше”. Логіка начебто зрозуміла — закопаю глибше, буде стійкіше стояти. Але дерево — не стовп. Воно живе, дихає. Йому потрібні умови правильні.
- Не враховують осідання ґрунту. От це теж важливо. Посадили на правильному рівні, а земля через місяць осіла — і коренева шийка опинилася під землею. Тому садять з невеликим запасом вгору, десь на 3-5 сантиметрів вище ніж треба остаточно.
На якій глибині має бути коренева шийка після посадки дерева
Правильна відповідь — на рівні землі або трохи вище. Трохи вище, так.
Але давайте точніше. Залежить від типу ґрунту:
| Тип ґрунту | Висота над землею |
|---|---|
| Важкий глинистий | 3-5 см |
| Суглинок (середній) | 2-3 см |
| Легкий піщаний | 0-2 см |
Чому так? Тому що важкі ґрунти більше осідають. А легкі — менше. От і вся математика.
І ще одне. Якщо у вас місцевість низинна, де застоюється вода навесні — садіть на пагорбок. Робіть насип, щоб коренева шийка була явно вище загального рівня. Інакше при весняному танненні снігу дерево опиниться у воді. А це, знаєте, майже смертний вирок для більшості плодових.
Перевірка після посадки
Посадили дерево. Як зрозуміти що все правильно?
Візьміть лопату (або просто рукою) і трохи відгребіть землю від стовбура. Подивіться — чи не закопане те місце переходу. Має бути видно або на рівні, або трохи вище.
Якщо закопане — не панікуйте. Можна виправити. Відгребіть землю від стовбура, зробіть таку невеличку “мисочку” навколо. Головне щоб вода там не застоювалася — для цього можна мульчу насипати, кору або тирсу.
Практичні поради від досвідчених садівників
Один старий дідусь (він у нас на дачах усі яблуні правильні має) казав мені: “Саджай дерево так, ніби воно вже росте. Уяви що воно вже велике, сильне — де б у нього була коренева шийка? От на тому рівні і сади.”
Мудро, власне.
А ще він говорив — не слухай нікого хто каже “заглиби поглибше, міцніше стоятиме”. Дерево не паля, воно живе своїм життям.
