Повернулися з лісу. Корзина повна, настрій чудовий, але тут раптом зависаєш — а що далі? Гриби лежать собі купкою, на них земля, хвоя, листя… І ти стоїш і думаєш: з чого взагалі почати?
Знаєте, я десь років п’ять тому перший раз пішов по гриби. З дідом. Він мені тоді казав — не квапся, головне все правильно зробити вдома. Бо в лісі ти можеш назбирати що завгодно, а от обробити — це вже наука. Певною мірою.
Також читайте: Яке добриво потрібно для півонії?
Які гриби з лісу можна готувати, а які краще викинути
Перше правило — і воно просте як двері. Якщо не впевнений, викидай. Та й усе.
Білі, підберезники, маслюки, лисички — от це класика, з ними проблем зазвичай не буває. А ось якщо щось дивне, з червоними крапочками (хоча ні, це ж мухомор, його й так ніхто не бере), або взагалі незрозуміле — краще не ризикувати. Бачите, тут головне не жадібність, а розум.
І ще. Навіть хороші гриби треба переглянути. Старі, з’їдені черв’яками, слизькі — усе це у відро. Нема сенсу варити те, що вже прожило своє життя. Хоча черв’ячки — загалом, це навіть добре, показує що гриб їстівний. Власне, так кажуть.
Одного разу мені сусідка розповідала (вона взагалі грибниця з досвідом), що найкраще брати молоді екземпляри. Вони пружні, щільні, смачні після варіння. А ті, що розлізлися — можна, але смак уже не той.
Як правильно очистити гриби від землі та листя
А ось тут починається найцікавіше.
Приносиш додому — і одразу розсипай їх на газету або папір. Хай полежать, провітряться трохи. Минут 20-30, не більше. Бо якщо довго тримати, починають в’янути.
Потім беремо ножик (не гострий, звичайний кухонний підійде) і почали. З ніжки зішкрібаємо землю, з шапинки знімаємо листочки, хвою — усе що налипло там у лісі. Деякі люблять губку використовувати, таку м’яку. Теж варіант, так би мовити.
І от важливий момент. Не треба фанатизму. Трохи землі залишилося — нічого страшного, потім змиється. Головне основне прибрати. Бо якщо до кожного грибочка по півгодини підходити, то до вечора не закінчиш. А вони ж швидко псуються, знаєте?
Маслюки — окрема історія. З них плівку треба знімати зі шапинки. Липка така, неприємна. Хтось каже що обов’язково, хтось що необов’язково. Я зазвичай знімаю — мені так спокійніше. Хоча це займає купу часу. Купу.
Чи потрібно мити гриби з лісу і як це робити безпечно
Ось тут думки розходяться.
Одні кажуть — не мити, бо набирають воду як губка і потім розлазяться під час готування. Інші — обов’язково мити, бо як же без цього? Так що вибирай сам, власне.
Якщо вирішив мити (а я б радив хоча б ополоснути) — то швидко. Під проточною водою, не замочувати в тазику на годину. Буквально кілька секунд під краном і одразу на рушник. Хай обсихають.
| Тип гриба | Мити чи ні | Особливості |
|---|---|---|
| Білі | Можна швидко | Не тримати у воді |
| Лисички | Краще так | Бруду мало |
| Маслюки | Після зняття плівки | Ополоснути легенько |
| Опеньки | Обов’язково | Часто піщані |
До речі. Є ще такий спосіб — мокрою ганчіркою протерти. Компроміс, так би мовити. І чисто, і вода не набирається надто.
А знаєте що найважче? Опеньки мити. Вони маленькі, їх багато, і пісок між пластинками забивається. Тут без води не обійтися ніяк. Просто швидко споліскуєш і все.
Скільки часу варити гриби перед подальшим приготуванням
Тут теж усе неоднозначно.
Білі, наприклад, можна взагалі не відварювати попередньо. Одразу смажити чи тушкувати. Але я б усе ж радив хоч раз прокип’ятити — хвилин 15-20. Для перестраховки, певною мірою.
Підберезники, підосиновики — теж варіння не потребують обов’язково, але краще перестрахуватися. Ставиш каструлю, заливаєш холодною водою (не окропом!), доводиш до кипіння і хвилин 20 варимо. Піну знімаємо — її буде багато, не лякайся.
Опеньки — от їх обов’язково варити. Хвилин 30 мінімум, а краще 40. Бо вони такі… специфічні, скажімо так. І воду після них зливаємо, не використовуємо для супу чи ще чогось.
І ще момент. Деякі люблять двічі варити — закип’ятив, злив воду, знову залив і ще раз проварив. Для особливо підозрілих грибів це має сенс. Хоча я так не роблю зазвичай — забагато морока.
Лисички взагалі дивні. Їх можна не варити, а одразу смажити. Але якщо гіркуваті — тоді так, відварити хвилин 10-15, гіркота піде.
Що робити з грибами одразу після повернення з лісу
От це найважливіше питання насправді.
Принесли додому — одразу розбирати. Не залишати на завтра, не відкладати на вечір. Зараз. Бо псуються швидко, знаєте? Особливо якщо тепло.
Розсипав на столі чи підлозі (на газетах, звісно), перебрав, розсортував. Хороші в один бік, підозрілі — окремо розглянути уважніше. Зіпсовані одразу у відро.
Потім варіанти:
- Варіант перший — зробити все сьогодні. Почистив, помив (чи не помив), відварив, заморозив або законсервував. За один присід, так би мовити. Втомлюючи, але надійно.
- Варіант другий — почистив, розклав в один шар у холодильнику на дошці. Так протримаються день-два максимум. Але це ризиковано трохи.
- Варіант третій — одразу відварив (хоч по-швидкому), воду злив, розклав у контейнери і в морозилку. Потім, коли час буде, діставатимеш і готуватимеш що захочеш.
Уявіть — повернулися пізно вечором, а гриби треба якось зберегти до ранку. Що робити? Ну, як варіант — хоча б розсипати, щоб не залежалися купою. У купі вони підігріваються і починають псуватися ще швидше. Досвід, знаєте, вчить.
І не тримайте у пакеті. Ніколи. Пакет — це смерть для грибів. Вони там задихаються буквально за кілька годин і перетворюються на слиз якийсь. От бачили коли-небудь таке? Неприємно дуже.
