Художник на передовій. Звучить як назва фільму — а це просто історія Євгена Равського. Львівський митець із початком повномасштабного вторгнення мобілізувався до 103-ї бригади тероборони. Та й до лютого 2022-го він не просто чекав — з 2014 року волонтерив, записався до батальйону резерву ТрО, відновлював навички строкової служби. “Тренінги на полігоні — це нагадування м’язам як це було”, — каже він. Наплічник зі всім необхідним був зібраний заздалегідь. Бо Євген розумів: повномасштабна війна буде.
Ескізи нагород Євгена Равського
Ідея робити ескізи для військових відзнак з’явилась раніше ніж можна подумати.
“Я подивився що існує у світі, як відзначають військових. І подумав — непогано б мати свої відзнаки”, — розповідає художник.
Коли записався в тероборону — побачив: наберетного знаку в підрозділі немає. Узявся малювати. Намалював — показав командиру бригади Валерію Курку. А той запропонував на цій основі зробити вже бригадну відзнаку — комбатанський хрест 103-ї.
Євген Равський і комбриг
Зустріч вийшла несподіваною. Наприкінці 2022-го Равський хотів перейти в ССО. Документи дійшли до командира. Той спитав: хто такий? Йому відповіли — художник, чия картина стоїть у вас як заставка на телефоні. З’ясувалося що Курко ще до створення бригади бачив роботу Євгена “Ecce homo” в УКУ — і сфотографував.
“Він сказав: я можу підписати перевід. Але тут теж є робота яка може тобі підійти і буде потрібною для бригади”, — згадує ветеран.
Погодився. Поза основною службою — дизайн нагрудної атрибутики, грамоти, подяки, листівки.
“Залізний Лев” — дзвінок із Сумщини
А потім — дзвінок від мера Львова Андрія Садового. Прямо на Сумщину, у медичну роту. Садовий запропонував розробити міську нагороду для військових, медиків і волонтерів. Задум спочатку був такий: чоловічий орден Лева та жіночий орден святої Софії. У процесі роботи над ескізами з’явилась іще одна ідея — орден “Залізного Лева”.
“Я погодився за умови що допомагаю місту — а місто допомагає нашій бригаді”, — каже Равський.
Так ветеран 103 ТрО зі Львівщини став автором нагороди яку тепер вручатимуть усім хто захищає і підтримує місто. Незавершені картини досі чекають у майстерні. Чотири роки. “Я не знаю як до них підступитися”, — зізнається Євген. Натомість є комбатанський хрест бригади, є “Залізний Лев” — і є розуміння що деяка робота важливіша за будь-яку виставку.
