У кошарі Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі» — поповнення. Цієї зими тут народилися двоє ягнят — чорне та біле. Це вже другий приплід від початку 2026 року, тож нині в отарі — шість дорослих овець і троє малят.
Заповідник розташований на території музею-садиби Іван Франко, і вівчарство тут — не просто декоративна атракція для туристів, а відтворення історичної традиції родини Франків.
Ягнята у заповіднику “Нагуєвичі”
Директор заповідника Богдан Лазорак розповідає, що зазвичай ягнята з’являються взимку — часто на Різдво або Водохреще. Цьогоріч же одне з поповнень припало ще й на Стрітення.
— Одна з овечок привела двійко малят — чорненьке і біленьке. Це добра прикмета для господарства, — каже Богдан Лазорак.
Малеча вже впевнено тримається на ногах і не відстає від отари.
За тваринами доглядають працівники господарської частини. Павло Свєтлов каже, що до зими готуються заздалегідь — цьогоріч заготовили близько двох з половиною тонн сіна.
— Ми й самі косимо, і в людей купуємо, якщо лишається, — розповідає чоловік. — Кінь дихає — уже тепло. Барани мають шерсть, вони вгодовані. Годуємо їх добре: овес, сіно. Не бідують.
З настанням тепла отару виганятимуть пастися на зелені луги біля самої садиби Франка.
Павло усміхається, згадуючи власний досвід:
— У травні приїжджайте — будемо стригти. Я ще в Херсоні навчився стригти овець, у колгоспі працював. І в Асканії-Новій доводилося.
Що символізує вівця?
До музею-садиби регулярно приїжджають школярі. Для них тварини — це не лише цікавість, а й нагадування про те, якою працею жило українське село.
— На бойківських полонинах вівці були символом заможності, — пояснює Богдан Лазорак. — Батько Франка, Яків, був успішним господарем. Тож ми хочемо показати дітям, що це була працьовита і заможна родина.
Історик нагадує: рід Франків походив із Озимини. Дід письменника разом із дружиною переїхав у Нагуєвичі, щоб допомагати родичам, які мали велике господарство. У 1824 році Яків Франко підписав угоду, згідно з якою родина взяла під опіку чимале господарство — з кіньми, коровами, вівцями та пасікою.
— У радянський період Франків часто зображали як бідних селян, — додає Богдан Лазорак. — Але документи свідчать про інше. Це була заможна бойківська родина, яка збудувала тут потужну династію.
Ягнята у Нагуєвичах
Сьогоднішня отара у Нагуєвичах — це не просто частина музейного антуражу. Це спроба відновити дух часу, показати відвідувачам, яким було реальне господарське життя родини Франка. Новонароджені ягнята стали символом цього продовження — маленьким нагадуванням про зв’язок поколінь і про те, що традиція живе не в експозиційних вітринах, а в щоденній праці. І вже цієї весни маленькі чорне і біле ягнятко пастимуться біля садиби, де понад півтора століття тому лунав дитячий сміх малого Івана Франка.
Милі ягнята