Олександра Рибчинська, дружина поета Юрія Рибчинського — Народного артиста України, Героя України — потрапила до Дрогобицької міської лікарні з ішемічним інсультом. Потрапила. Отримала допомогу. Вижила. І потім ще й розповіла таке що медики запам’ятають надовго. Але спочатку — про те що важливо знати кожному. Бо ця новина не тільки про відому родину.
При ішемічному інсульті критично важливим є своєчасне звернення за допомогою — найбільш ефективне лікування можливе протягом перших трьох годин, так зване “терапевтичне вікно”. Три години. Ось і вся математика. Після цього — клітини мозку гинуть масово і незворотно. Без шансів на відновлення. Але якщо встиг — лікарі можуть розчинити тромб, відновити кровообіг, повернути людину до нормального життя. Ішемічний інсульт становить близько 80% усіх інсультів. Тобто у восьми з десяти випадків — є це “терапевтичне вікно”. Є шанс. Питання лише в тому чи людина його використала. Більшість не використовує. Чекають. Думають — може пройде. Лягають спати з “трохи дивним самопочуттям”. І прокидаються вже з незворотними наслідками. Або не прокидаються.
Дружина Юрія Рибчинського у Дрогобицькій лікарні
Лікування пані Олександри проводилось в інсультному блоці під керівництвом завідувачки Тетяни Дружиніної. Інсультний блок — окреме відділення з протоколами, обладнанням і фахівцями саме для таких пацієнтів. Є він не скрізь. У Дрогобичі — є. А далі сталось те чого не очікував ніхто. Ну хоча — очікував хто знає пані Олександру.
Що сказала дружина Рибчинського після виписки
Ось тут найцікавіше. Бо це не “дякую медикам” зі стандартного прес-релізу.
“Я потрапила в фахові руки. Я в захваті” — сказала пані Олександра.
І додала: кожних півроку проходила планову госпіталізацію в столиці, але так як працює команда лікарів у Дрогобичі — це рідкісне явище: дуже професійні і душевні. От уявіть. Людина яка регулярно лікується у Києві — у столичних клініках з репутацією та ресурсами — приїжджає до Дрогобича. І каже що тут краще. Не “теж непогано”. Не “ну для регіону добре”. А — рідкісне явище. Краще ніж у столиці. До слів вдячності долучився і Юрій Рибчинський. Він там був поруч. Бачив на власні очі.
Як розпізнати інсульт у себе або когось поруч
Ну ось тут зупинюсь. Бо ця тема занадто важлива щоб просто пройти мимо.
Є абревіатура — FAST. Проста як таблиця множення. Запам’ятай раз і назавжди:
- F — Face. Обличчя перекосилось? Один куточок рота опустився?
- A — Arms. Людина не може підняти обидві руки і тримати рівно?
- S — Speech. Мова раптово стала незрозумілою, змащеною?
- T — Time. Є хоч один симптом — одразу 103. Без “почекаємо”
Та є ще те про що рідко говорять. Минущий ішемічний напад — коли симптоми тривають хвилину-дві і зникають. Багато хто думає “ну пройшло і добре”. А це фактично попередження що повноцінний інсульт може трапитись найближчими днями. Минулись симптоми — все одно їдь до лікаря сьогодні. Раптовий сильний головний біль — теж сигнал. Особливо якщо раніше такого не було. Оніміння руки чи ноги з одного боку. Раптова слабкість. Проблеми із зором в одному оці. Все це — привід не чекати. Телефонувати. Їхати.
