От сидиш собі, дивишся телевізор, і думки про лічильник якось не турбують. Правда ж? А тим часом він крутиться. І крутиться постійно.
Багато людей взагалі не замислюються над тим, що різні прилади споживають дуже по-різному. Ну є холодильник — він працює, є пральна машина — запускаєш раз на тиждень, і все ніби нормально. Але ж різниця може бути колосальною. Скажімо так, між старим телевізором і новим LED може бути відрив у 5-6 разів. І це вже відчутно.
Знаєте, що найцікавіше? Більшість витрат припадає не на те, що ми використовуємо активно. А на те, що просто працює фоном. Холодильник там, бойлер. От вони і “тягнують” основну частину кіловатів.
Також читайте: Скільки споживає холодильник електроенергії: у ватах та кВт за годину
Скільки електроенергії споживає побутова техніка: середні показники
Якщо брати загалом, то середня українська квартира споживає десь 150-300 кВт·год на місяць. Хоча, залежить від багатьох факторів. Від кількості людей, від того, наскільки нова техніка, від звичок.
І тут важливо розуміти одну річ — споживання залежить не тільки від потужності приладу. Бо можна мати дуже потужний пилосос на 2000 Вт, але використовувати його годину на тиждень. А можна мати скромний холодильник на 150 Вт, але він працює 24/7.
Власне, про це часто забувають. Дивляться на цифру в ватах і думають: “О, багато!”. А насправді треба множити на час роботи. І тоді картина може бути зовсім іншою.
Як читати ці показники
Коли на техніці написано “потужність 1500 Вт” — це означає, що за годину роботи вона споживає 1,5 кВт·год. От і вся математика. Нічого складного, якщо розібратися.
Хоча ні. Є нюанс.
Деякі прилади працюють не на повну потужність увесь час. Той же холодильник вмикає компресор періодично — десь 8-10 годин на добу сумарно. Тож реальне споживання буде нижчим за заявлену потужність, помножену на 24 години.
Найбільш енерговитратні прилади в домі: рейтинг споживання
І ось тут починається найцікавіше. Бо здогадки часто не збігаються з реальністю.
Перше місце — електричний обігрівач. Якщо використовуєте взимку, то він може споживати 1500-2000 Вт постійно. Запустили на 8 годин на добу? Це вже 12-16 кВт·год щодня. За місяць виходить 360-480 кВт·год тільки від одного обігрівача. Відчуваєте масштаб?
Бойлер на другому місці. Залежить від об’єму, звісно, але стандартний на 80 літрів споживає десь 1,5-2 кВт за нагрів. Якщо греєте воду двічі на добу — це близько 3-4 кВт·год щодня. На місяць виходить 90-120 кВт·год.
Пральна машина. От тут багато хто здивується. Здається, що це жахливий монстр який з’їдає гори електроенергії. Але насправді — якщо пере раз на 2-3 дні при температурі 40 градусів, то споживає десь 0,8-1 кВт·год за цикл. Це близько 10-15 кВт·год на місяць. Не так і багато (певною мірою).
А що з холодильником?
Холодильник — це окрема історія. Він працює завжди, але споживає не дуже багато за годину. Сучасний енергоефективний клас A++ споживає десь 30-40 кВт·год на місяць. Старий радянський — може і всі 60-80. І от тут різниця відчутна.
Якось розмовляв із сусідом — він поміняв старий холодильник, якому років 20 було. Каже, рахунки відразу впали на 15-20%. І це тільки від заміни одного приладу!
Скільки кВт·год споживають холодильник, пральна машина, бойлер і телевізор
Давайте конкретніше. З цифрами, які можна використати для своїх розрахунків.
| Прилад | Потужність (Вт) | Час роботи (год/добу) | Споживання (кВт·год/місяць) |
|---|---|---|---|
| Холодильник (новий) | 150-200 | 8-10 (циклічно) | 30-50 |
| Холодильник (старий) | 300-400 | 10-12 | 60-90 |
| Пральна машина | 1500-2500 | 1-2 (на тиждень) | 10-20 |
| Бойлер 80л | 1500-2000 | 2-3 | 90-150 |
| Телевізор LED | 50-150 | 4-6 | 9-27 |
| Телевізор старий | 200-400 | 4-6 | 24-72 |
| Кондиціонер | 1000-1500 | 6-8 (влітку) | 180-360 |
| Електрочайник | 2000-2200 | 0,5-1 | 30-45 |
| Мікрохвильовка | 800-1200 | 0,3-0,5 | 7-12 |
Таблиця, звісно, приблизна. Бо залежить від моделі, від того, як часто користуєтесь, від налаштувань.
Приховані споживачі
А ще є така штука, як режим очікування. Знаєте, коли телевізор “виключений”, але червона лампочка горить? От вона і їсть електроенергію. Небагато — десь 5-10 Вт на годину. Але якщо порахувати всі прилади у квартирі, які постійно в режимі очікування (телевізор, зарядки, мікрохвильовка, WiFi роутер) — може набігати 10-15 кВт·год на місяць.
І це просто так. Ні за що.
Хоча, можна заперечити — а роутер же потрібен постійно. Так, погоджуюсь. Але зарядка від телефону, яка стирчить у розетці без телефону? Навіщо?
Як порахувати споживання електроенергії побутовою технікою
Власне, математика проста. Але давайте покроково, щоб було зрозуміло.
Крок 1: Дивимось потужність приладу. Написано на корпусі або в інструкції. Наприклад, 1500 Вт.
Крок 2: Переводимо у кіловати. Ділимо на 1000. Виходить 1,5 кВт.
Крок 3: Множимо на час роботи за день. Припустимо, працює 3 години. 1,5 × 3 = 4,5 кВт·год на день.
Крок 4: Множимо на 30 днів. 4,5 × 30 = 135 кВт·год на місяць.
Крок 5: Множимо на тариф. Якщо тариф, скажімо, 2 грн за кВт·год (умовно), то 135 × 2 = 270 грн на місяць.
От і все. Просто ж?
Але є нюанси
Деякі прилади не працюють на повну потужність весь час. Пральна машина, наприклад, споживає максимум під час нагріву води та віджиму. Решту часу — набагато менше. Тож реальне споживання може бути нижчим за розраховане.
А ще є змінні тарифи. Якщо у вас двозонний лічильник — вночі електроенергія дешевша. І тоді має сенс запускати пральну машину та посудомийку саме в нічні години. Різниця може бути істотною — десь 30-40% економії.
Як зменшити витрати на електроенергію: практичні поради
І ось дійшли до найголовнішого. Бо розуміти, скільки споживаєш — це добре. Але ще краще — зменшити ці витрати.
Поради, які реально працюють
- Заміна старої техніки. Знаю, звучить як реклама магазину. Але це дійсно працює. Новий холодильник класу A++ може споживати вдвічі менше за старий. І окупається така заміна за 3-4 роки тільки за рахунок економії на світлі.
- Використовуйте режими енергозбереження. От на прикладі пральної машини — програма при 40 градусах споживає на 30-40% менше, ніж при 60. І одяг відпереться нормально, чесно.
Бойлер можна налаштувати на нижчу температуру. Замість 75 градусів поставити 60. Різниця у комфорті — мінімальна, а споживання падає відчутно.
- Вимикайте прилади з розетки. Так, я про ті самі “червоні лампочки”. Купіть подовжувач з кнопкою і вимикайте все одним рухом, коли йдете спати або на роботу. За рік може набігти економія у 100-150 кВт·год. А це вже гроші.
Міфи про споживання електроенергії
І тут варто розвіяти кілька популярних помилок.
Міф 1: Чим потужніший прилад, тим більше платити
Не зовсім так. Потужний пилосос на 2000 Вт, який працює 30 хвилин на тиждень — це 1 кВт·год на тиждень. А скромна лампочка розжарювання на 75 Вт, яка горить 8 годин на день — це вже 18 кВт·год на тиждень. Відчуваєте?
Важливіше не потужність сама по собі, а час роботи.
Міф 2: Холодильник треба вимикати на ніч
Ні. Ні в якому разі. Холодильник розрахований на цілодобову роботу. Якщо його постійно вмикати-вимикати — компресор швидше зноситься, а споживання може навіть зрости через постійні нагріви-охолодження.
Міф 3: Енергоефективна техніка — це маркетинг
Було б добре, якби так. Але ні. Класи енергоефективності (A, A+, A++) — це реальна різниця у споживанні. Між класом B і класом A++ може бути різниця у 40-50%. І це перевірено.
Підсумок
Знати, скільки споживає ваша побутова техніка — це корисно. Дає розуміння, на що йдуть гроші, і де можна заощадити.
Основні споживачі — це обігрівачі, бойлери, кондиціонери. Решта — холодильник, пральна машина, телевізор — споживають помірно, якщо техніка відносно нова.
І найголовніше. Дрібні зміни у звичках можуть дати відчутну економію. Вимикати прилади з розетки, використовувати економні режими, замінити лампочки на LED — все це працює.
А ще — не боятися міняти стару техніку на нову. Так, це витрати зараз. Але вони окупляться економією у майбутньому. Певною мірою, це інвестиція у зниження постійних витрат. І це має сенс.
