Школа №48 Львова: відгуки батьків, фото та особливості навчання 2026

І от ви стоїте перед вибором. Школи Львова — їх багато, кожна зі своїм характером. А №48? Ну, вона особлива по-своєму.

Заклад працює вже десь років тридцять, може трохи більше. Будівля — типова радянська, але всередині, знаєте, простір облаштований по-сучасному. Хоча… не скрізь однаково. Деякі класи відремонтовані нещодавно, інші чекають свого часу. Так буває.

Розташування зручне — район спокійний, зелений. Біля школи є майданчик, де діти граються на перервах. І це важливо, розумієте? Бо не кожна школа може похвалитися такою територією. До речі, поруч парк. От саме той, де восени листя таке золоте, що очі радіють.

Навчається тут десь 400-500 учнів. Цифра плаває, бо щороку по-різному. Класи середні за розміром — людей по 25, іноді менше. Що добре. Вчителі встигають приділити увагу кожному. Хоча, певною мірою, це залежить від конкретного педагога.

Також читайте: Школи Львова 2026: рейтинг, відгуки, як обрати заклад

Відгуки батьків і учнів про школу №48 у Львові

Власне, що кажуть самі люди? Різне, якщо чесно.

Одна мама розповідала — її донька ходить у п’ятий клас. Вчителька з математики чудова. Дитина, яка раніше не любила цифри, тепер сама розв’язує задачі вдома. Для задоволення, уявіть! (хто б міг подумати). Але та ж мама зауважує, що з англійською складніше. Рівень… скажімо так, середній.

А один тато писав у групі, що йому подобається атмосфера. Школа невелика, і всі один одного знають. Директор доступна, можна підійти поговорити без записів за тиждень наперед. От дивина — у великому місті таке рідкість.

Учні старших класів, знаєте, вони завжди критичніші. Хтось каже, що їдальня так собі. Хтось — що Wi-Fi слабенький. Але майже всі згадують шкільні свята. Їх тут роблять з душею. День вчителя, Новий рік, випускні — не формально, а по-справжньому.

Є, звісно, і негативні відгуки. Буває. Якась батьківка скаржилася на ремонт, який затягнувся. Іншій не сподобалася організація дистанційного навчання під час карантину. Але ж ідеальних місць не існує? Хоча…

Зображення школи №48: фото будівлі, класів та шкільної території

Якби ви зараз переглядали фото — побачили б триповерхову будівлю кольору… ну, такого собі бежево-жовтого. Фасад оновлювали років зо два тому. Вікна пластикові, великі — світла у класах багато.

Всередині — широкі коридори. Стіни пофарбовані у світлі тони, десь висять дитячі малюнки, стенди з інформацією. На першому поверсі їдальня — просторе приміщення з довгими столами. Пахне там, до речі, завжди смачно. Особливо коли булочки свіжі.

Класи… різні.

У молодшій школі — яскраві парти, дошки інтерактивні (не скрізь, але у деяких кабінетах є). Стіни прикрашені абетками, картинками. Затишно, одним словом.

Старші класи — вже серйозніше. Парти стандартні, дошки класичні крейдяні. Хоча є й маркерні. І ще один клас із проектором — от там проводять презентації, уроки історії з відео. Сучасно.

Спортзал невеликий, але обладнаний. Є м’ячі, мати, шведські стінки. Для школи такого розміру — цілком достатньо. А влітку діти займаються на вуличному майданчику — там баскетбольне кільце і турніки.

Бібліотека… тиха. Книжок багато — і старих, і нових. Бібліотекарка приємна жінка, яка завжди порекомендує щось цікаве. Учні люблять там ховатися на перервах — читати або просто посидіти у затишку.

Навчальний процес у школі №48 м. Львова: предмети, гуртки та умови

Тож як там із навчанням?

Програма стандартна — українська мова, математика, англійська. У старшій школі додаються хімія, фізика, біологія. Все як і у більшості шкіл Львова. Але є нюанси.

Англійську викладають з першого класу. Рівень, як казала та мама, різний — залежить від вчителя. Але можливість додатково займатися є — працює гурток з англійської. Безкоштовно, до речі. Що рідкість.

Математика — сильна сторона. Тут готують до олімпіад, і діти часто займають призові місця. Один хлопець минулого року виборов друге місце на міській олімпіаді. Школа пишалася.

Гуртки… їх чимало:

• Образотворче мистецтво — малюють, ліплять, творять
• Вокальний — співають на шкільних святах
• Танцювальний — народні танці та сучасні напрямки
• Робототехніка — новий гурток, обладнання ще не найкраще, але діти в захваті
• Шахи — тихий затишний клуб для любителів логіки

А ще є театральний гурток. От він — окрема історія. Керівник — ентузіаст, який вкладає душу. Вони ставлять вистави, їздять на конкурси. І, знаєте, виграють.

Умови навчання… скажімо, нормальні. Не елітні, але цілком прийнятні. У класах чисто, парти справні. Їдальня годує смачно — борщі, каші, котлети. Діти не скаржаться. Хоча, звісно, хтось волів би піцу щодня.

Школа №48 у Львові: відгуки, зображення та корисна інформація для батьків

Загалом, що варто знати?

Школа працює у дві зміни. Молодші класи — зранку, старші — після обіду. Або навпаки, залежить від року. Це важливо враховувати, коли плануєте розклад дитини.

Безпека. Є вахта, сторож перевіряє відвідувачів. Територія огороджена. Камери встановлені — не скрізь, але основні входи під наглядом.

Медпункт працює. Медсестра приймає, може надати першу допомогу. Для щеплень батьки дають згоду окремо — все офіційно.

Батьківські збори проводять регулярно. Вчителі на зв’язку — можна написати у Viber, телефонувати. Це зручно, бо не треба чекати офіційної зустрічі, щоб з’ясувати якесь питання.

Ціна питання? Навчання безкоштовне, як і у всіх державних школах. Але є батьківські внески — добровільні, але, знаєте, як це буває. На ремонт, на шкільні заходи, на подарунки вчителям. Суми помірні, не грабіжницькі.

Цифри приблизні, зібрані з різних джерел. Але тенденція зрозуміла.

До речі про документи. Для вступу потрібні:

• Свідоцтво про народження дитини
• Довідка з попереднього місця навчання (якщо є)
• Медична картка
• Заява батьків

Процедура стандартна, нічого складного.

Підсумок:

І ще одне. Якщо вибираєте між кількома школами — відвідайте їх особисто. Подивіться на атмосферу, поговоріть із директором, вчителями. Фото та відгуки — це добре. Але власне враження — найкраще. Розумієте?

Школа №48 — не найпрестижніша у Львові. Але для багатьох сімей вона стала справжнім домом. Місцем, де діти не просто вчаться, а ростуть, дружать, шукають себе. А це, власне, найголовніше. Чи не так?