Пиріжки на рисовому відварі з’явилися на Ютуб каналі Лілії Цвіт

Буває таке. Зварила рис. Злила воду. І вилила її. Не подумала. А виявляється — у цій воді, яка залишається після варіння рису, є крохмаль, є структура, є те що робить дріжджове тісто особливим. М’яким, пухнастим, еластичним. 15 лютого Лілія Цвіт розповіла, як приготувати смачні смажені пиріжки на рисовому відварі — і це, як кажуть у коментарях, “згодиться кожній господині”.

Назва — монастирські. І в цьому вся суть: рецепт бюджетний, готується все за копійки з доступних продуктів, а виходить неймовірно смачно. Ніяких спеціальних інгредієнтів. Нічого що треба шукати. Просто відвар від рису — і тісто яке вас здивує.

Також читайте: Найпопулярніші торти блогерки з Дрогобича: “Княжа доба”, “Спартак” і “Маковий”

Навіщо рисовий відвар у тісті

Ну ось тут зупинюсь — бо це не просто “бабусина хитрість” без пояснень. Рисовий відвар містить крохмаль. Коли він потрапляє в дріжджове тісто — він взаємодіє з клейковиною борошна і дає тесту особливу ніжну структуру. Пиріжки виходять м’якими — не гумовими, не щільними, а саме такими — як кажуть, “як пух”. І не черствіють так швидко як на звичайній воді чи молоці. Крохмаль також трохи сповільнює розвиток клейковини — тому тісто легше вимішується і не “пружинить” коли розкочуєш. Ось чому монастирські господині здавна знали цей прийом — не тому що так написано в книжці, а тому що перевірили руками. До речі — відвар має бути теплим, не гарячим. Десь 35-40 градусів — температура приємна руці. Якщо гарячий — дріжджі загинуть і тісто не підійде. Якщо холодний — дріжджі “не прокинуться” і процес піде дуже повільно.

Монастирські пиріжки: рецепт тіста

Інгредієнти прості до неприличності. Те що є в кожному домі.

Для тіста:

• рисовий відвар (теплий) — 250-300 мл
• дріжджі сухі — 1 ч.л. (або 15 г свіжих)
• цукор — 1 ч.л.
• сіль — 0,5 ч.л.
• олія рослинна — 2-3 ст.л.
• борошно — 400-450 г

Для начинки з рису та яєць:

• відварений рис (той що залишився!) — 200-250 г
• яйця варені — 3-4 шт.
• кріп свіжий — невеликий пучок
• сіль — за смаком

Зверніть увагу: рис у начинці — той самий що давав відвар. Тобто жодних відходів. Відвар пішов у тісто, рис — у начинку. Це і є монастирська економність — не викидати нічого.

Як замісити тісто — покроково

Додайте у відвар дріжджі й цукор, перемішайте і залиште на 15 хвилин, щоб дріжджі активувалися. Ось цей крок — принциповий. Не пропускайте. Через 15 хвилин має з’явитись піна — це означає дріжджі живі і тісто підійде. Якщо піни немає — дріжджі старі або відвар був надто гарячим. Краще взяти нові. Далі — додайте сіль і олію, перемішайте. Просійте борошно, замісіть тісто і залиште його під плівкою на 1,5 години, аби воно підійшло. Тісто не має бути крутим — воно м’яке, трохи липне до рук на початку, але після підходу стає еластичним і приємним. Якщо надто липке — додайте ще трохи борошна. Але не захоплюйтесь — від надлишку борошна пиріжки будуть щільними. Поки тісто підходить — готуйте начинку. Подрібніть варені яйця, змішайте з рисом і дрібно порізаним кропом. Посоліть. Начинка має бути досить щільною — рідка розтікатиметься.

Як формувати і смажити пиріжки

Тісто розділіть на 10-12 шматочків. З кожного сформуйте кульку й залиште на кілька хвилин на робочій поверхні. Ці кілька хвилин важливі — тісто “відпочиває” після поділу і стає пластичнішим. Розплющіть кульку на руці, викладіть начинку і добре защипніть краї. Викладіть пиріжки на поверхню, присипану борошном, і дайте постояти ще кілька хвилин. Знову — дати постояти. Це дозволяє шву “схопитись” і пиріжок не розкриється при смаженні. Щипати треба щільно — не символічно. Якщо шов слабкий — олія проникне всередину і начинка вийде назовні. Красиво не буде. Обсмажте пиріжки на розігрітій сковороді з олією з двох боків до золотавого кольору. Готові пиріжки викладіть на паперовий рушник, щоб прибрати зайвий жир. Вогонь — середній або навіть менший. Якщо сильний — зовні зарум’яниться, а всередині тісто залишиться сирим. Перевертайте коли нижній бік вже золотавий — це десь 3-4 хвилини залежно від розміру.

Навіщо цей рецепт взагалі знати

Ну власне — є кілька причин.

Перша — економія. Рис варимо часто. Відвар зливаємо майже завжди. Тепер не будемо. З одного разу варіння рису виходить тісто на 10-12 пиріжків — це вечеря для родини практично з “нічого”.

Друга — час. Дріжджове тісто лякає багатьох. “Довго”, “складно”, “не підніметься”. А тут — змішав, почекав 1,5 години, сформував і посмажив. Без довгого вимішування, без кількох підходів.

Третя — смак. Пиріжки з рисом і яйцями — це щось із дитинства, зі шкільного буфету або з бабусиної кухні. Та сама начинка яку знають усі. І тісто яке виходить справді м’яким — не гумовим і не важким.

Монастирські пиріжки на рисовому відварі — це рецепт із тієї категорії де мінімум зусиль і максимум результату. Лілія Цвіт знає це ремесло — і знову довела: найкраща їжа це та яка робиться просто, з доступних речей і з розумінням чому саме так. Збережіть рецепт — він точно стане в пригоді.