12 жовтня 1968-го. Кишинів, тоді ще Молдавська РСР. Народжується хлопчик Павло Єлізаров. Ніхто тоді не міг передбачити, що через десятки років він стане ключовою особою в українській системі протиповітряної оборони.
А життя складалося по-різному. Дитинство в звичайній радянській родині, школа, переїзд до України в дев’яності. Потім — бізнес. Різний бізнес.
Також читайте: Lasar’s Group Павло Єлізаров: історія підрозділу що змінив війну
Біографія до війни: коли продюсер стає воїном
Павло Єлізаров до 2022 року був успішним підприємцем. Десять років — з 1996 по 2006 — керував холдингом TSEV. Що це було? Автомобільні дороги, сервіс, готелі. Все, що приносить гроші в мирний час.
Потім продюсування. Телепрограми, шоу, розваги. З 2006-го працював з відомими ведучими. І от тут цікаво — не просто бізнес заради грошей, а створення контенту. Організація процесів. Управління командами.
У 2007-2008 роках — заступник голови правління компанії “Мобільні дороги України”. Знову інфраструктура, знову масштабні проєкти. А в 2009-2010 — взагалі керівник Держслужби автодоріг України. Державна посада, величезна відповідальність.
І от питання — причому тут війна? Причому тут дрони та ППО?
А при тому, що весь цей досвід — організація, логістика, управління командами — виявиться критично важливим пізніше. На фронті.
Лютий 2022-го: коли закінчилося одне життя і почалося інше
Повномасштабне вторгнення. 24 лютого. Все змінюється миттєво. Павло Єлізаров, успішний бізнесмен 53 років, приймає рішення. Йде в тероборону Києва.
Чому? Складне питання. У кожного свої причини. Але він пішов. І не просто пішов — почав воювати. По-справжньому.
Весна 2022-го. Битва за Київ. Його підрозділ бере участь в обороні столиці. Перші бої, перший досвід, перші втрати. Тут вже не бізнес-план і не рейтинги програм. Тут життя і смерть.
А потім — переведення до ССО. Сили спеціальних операцій ЗСУ. І от тут почалося найцікавіше. Єлізаров формує власну групу. Назва — Lasars Group. Фокус — безпілотники.
Lasars Group: коли хобі стає зброєю
Знаєте, є таке слово — дрони. Раніше це були іграшки для ентузіастів. Камери, літаючі штуки для зйомок природи. А зараз? Зараз це зброя. Смертельна зброя.
І Павло Єлізаров зрозумів це одним із перших. Його група почала спеціалізуватися на двох речах — використання власних дронів і знищення чужих.
Цифри вражають. За офіційними даними, Lasars Group за час існування знищила понад 55 тисяч одиниць ворожої техніки. Вартість? Більше 12,5 мільярда доларів. Дванадцять з половиною мільярдів. Просто уявіть цю суму.
Танки, БМП, гаубиці, склади боєприпасів. І, звісно, дрони. Тисячі дронів. Бо найбільша загроза зараз — це саме вони. Маленькі, швидкі, постійні.
Єлізаров розробляв тактики. Як виявити дрон? Як знайти оператора? Як перехопити сигнал? Як знищити апарат до того, як він скине боєприпас? Все це — методом проб та помилок. Безпосередньо на полі бою.
І результат є. Його методи працюють. Настільки добре, що про нього дізналися вище. Набагато вище.
19 січня 2026-го: призначення, яке змінить систему
Офіційна заява. Володимир Зеленський, президент, особисто погоджує кандидатуру. Павло Єлізаров стає заступником командувача Повітряних сил ЗСУ.
Посада нова. Спеціально створена. Відповідальність — розвиток малої протиповітряної оборони та перехоплення дронів. От прямо так і написано в наказі.
Що це означає? Що весь досвід Lasars Group тепер масштабується на всю країну. Не один підрозділ, а вся система ППО має працювати за цими принципами.
Міністр оборони Михайло Федоров підписує наказ. Командувач Повітряних сил Анатолій Криволапов вітає нового заступника. Все серйозно, все офіційно.
А завдання? Створити антидроновий купол над Україною. Щоб кожен ворожий безпілотник був виявлений і знищений. Щоб критична інфраструктура була захищена. Щоб люди могли спати спокійно.
Амбітно? Дуже. Реально? Побачимо.
Мобільні вогневі групи: що це і навіщо
От Єлізаров каже — треба розвивати мобільні вогневі групи. Що це таке?
Це невеликі підрозділи, оснащені спеціальним обладнанням. Вони пересуваються територією, патрулюють небо, виявляють загрози. Побачили дрон — негайно реагують. Або збивають фізично, або глушать електронікою.
Не стаціонарні комплекси, які стоять на місці. А саме мобільні. Бо дрони летять звідусіль. І треба бути гнучкими, швидкими, готовими діяти миттєво.
Lasars Group працювала саме так. Тепер цей принцип має стати загальним. По всій країні.
Складно? Еще й як. Потрібне навчання, обладнання, координація. Але якщо вийде — це справді може змінити ситуацію.
Критика та підтримка: що кажуть експерти
Як завжди буває з призначеннями, реакція розділилася. Є ті, хто підтримує. І є ті, хто критикує.
Підтримка:
- Досвід Lasars Group не викликає сумнівів
- Єлізаров знає тему зсередини, з передової
- Свіжий погляд може бути корисним
- Цивільний досвід управління — це плюс
Критика:
- Немає класичної військової освіти
- Занадто швидкий кар’єрний ріст
- Чи впорається з масштабом завдання?
- Може бути опір з боку кадрових військових
І знаєте що? Обидві сторони мають рацію. Бо це справді ризик. Але це і можливість. Все залежить від того, як Єлізаров справиться з новою роллю.
Що змінюється в системі ППО
Давайте конкретно. Що саме має зробити Єлізаров?
- По-перше — створити цілісну систему виявлення дронів. Зараз вона фрагментована. Різні підрозділи працюють по-різному. Треба стандартизувати.
- По-друге — навчити персонал. Тисячі людей мають оволодіти новими навичками. Це величезна робота.
- По-третє — закупити та розподілити обладнання. Електронна боротьба, засоби виявлення, дрони-перехоплювачі. Все це коштує грошей.
- По-четверте — налагодити координацію. Між різними видами військ, між цивільними та військовими структурами.
Звучить як план на роки. А часу може й не бути. Бо дрони летять щодня.
Реакція в соцмережах: від захвату до скепсису
Instagram, Facebook, Telegram. Скрізь обговорюють призначення. Військові блогери аналізують, експерти коментують, звичайні люди діляться думками.
“Нарешті хтось, хто розуміє тему!”, “Єлізаров — легенда, це правильний вибір”, “Ласарс творили неймовірні речі” — позитивні коментарі.
“А де військова освіта?”, “Чи не занадто швидко?”, “Сподіваємося, що впорається” — скептичні голоси.
Але загалом — більше підтримки, ніж критики. Люди хочуть вірити, що ситуація з дронами покращиться.
Що далі: перші кроки на новій посаді
Єлізаров вже почав. Перші зустрічі з командуванням, перші наради, перші рішення. Публічно про деталі не розповідають — зрозуміло, безпека.
Але інсайдери кажуть — планів багато. Навчальні програми, закупівлі техніки, реорганізація структур. Все одночасно, все терміново.
Найближчі місяці покажуть, чи вдасться реалізувати задумане. Бо одна справа — воювати в підрозділі. Інша — керувати системою.
Історія, яка продовжується
Павло Єлізаров. 1968 року народження. Колись — бізнесмен та продюсер. Зараз — один із ключових людей в українській обороні.
Шлях дивний, чи не так? Але війна змінює все. І людей теж.
Чи вдасться йому створити той самий антидроновий купол? Чи зможе масштабувати досвід Lasars Group на всю країну? Побачимо. Час покаже.
Але одне точно — байдужим він не залишається. Бере на себе величезну відповідальність. І це вже заслуговує поваги.
Історія Павла Єлізарова — це історія про те, що шлях до оборони країни може бути різним. Не обов’язково бути кадровим військовим, щоб зробити важливий внесок. Головне — бажання, досвід та результат.
А результат — буде. Або не буде. Дізнаємося найближчим часом.
