Їй двадцять чотири. І вона принесла в бібліотеку понад п’ятдесят книг. На Львівщині, у Дрогобичі, 24-річна Анна Мельник передала бібліотеці понад пів сотні прочитаних книг. Не одного разу — вона робить це регулярно, поповнюючи фонди сучасною літературою. Мотив простий і людяний: хочу, щоб у бібліотеці були класні видання. А це, знаєте, вже про щось більше ніж просто “здати книжки”.
Міжнародний день книгодарування — 14 лютого
Так, саме в День закоханих є ще одне свято. Менш відоме, але — важливе. 14 лютого — Міжнародний день книгодарування. Його відзначають у десятках країн. Ідея проста: подаруй книгу — дитині, бібліотеці, лікарні, комусь чужому. Нехай читання поширюється. Нехай книжки живуть далі, а не пиляться на полицях після того як їх прочитали. Анна Мельник — не виняток для свята. Вона, власне, і до свята так робить. Регулярно. Бо вважає що бібліотека має бути живою — з новими виданнями, із сучасними авторами, із тим що люди реально хочуть читати.
Чому важливо дарувати книги
Бібліотечні фонди в Україні — питання болюче. Роками накопичувалась застаріла і відверто шкідлива література, яку потім масово списували. Вся російська література, близько 900 одиниць, була списана на макулатуру разом зі старими книгами — і це типова ситуація по всій країні. Полиці звільнились. А нового — ще не вистачає. Бюджети бібліотек невеликі. Купувати нові видання — окремий клопіт. І ось тут якраз — роль таких людей як Анна. Не держава, не програма, не грант. Просто людина яка прочитала книгу і вирішила: нехай її прочитають ще десятки. Це буккросинг у своєму найщирішому вигляді. Без застосунків і QR-кодів. Просто — взяла, прочитала, принесла.
Буккросинг: шо дає бібліотеці одна така людина
Порахуємо. Пів сотні книг — це мінімум п’ятдесят видань яких у фонді не було. Якщо кожну книжку прочитає десять читачів — це п’ятсот читацьких досвідів з одного жесту. А Анна робить це не вперше — тобто за роки вклад у рази більший. І це не рахуючи ефекту прикладу. Коли одна 24-річна дівчина приносить пів сотні книг — інші бачать і думають: а може і я щось занесу? Те що лежить і не читається. Те що шкода викинути, але місця займає. Бібліотека в Дрогобичі отримала не просто книги. Вона отримала сигнал: молоді люди — тут. Читають. Хочуть щоб книгозбірня була живою.
