Львів отримав черговий трамвай Schindler: як Базель-Ланд допомагає оновити міський транспорт

Десятого лютого в депо на Личаківській розвантажили ще одну червоно-білу махину. Трамвай Schindler Be 4/8, привезений зі швейцарського Базель-Ланда. Вже двадцять перший довгий вагон такого типу, який місто дістало задарма. А разом із короткими — то взагалі 29 штук сидить у Львові.

Шість із них уже возять людей на дев’ятці. Решта чекають своєї черги — їх доводять до ладу, переобладнують, оформляють папери.

Також читайте: Ігор Мазепа потрапив у смертельну ДТП: подробиці аварії 9 лютого на Житомирщині

Два роки тому львів’яни ще не знали, що таке їздити в справжньому європейському трамваї. Тепер знають. І, власне, непогано так звикли.

Чому Швейцарія дарує трамваї: швейцарські трамваї у Львові

Та історія проста. У швейцарців оновлення транспорту — то як у нас зміна шкарпеток. Регулярно. Вагони по 30-40 років експлуатації їм уже не цікаві. Хоч ті трамваї ще їздять, виглядають пристойно, не розвалюються.

Викинути? Жалко. Продати? Та хто купить старе. І от вони придумали — віддати туди, де воно ще знадобиться. Через програму SECO (то таке їхнє міністерство економіки) розпочали проєкт «Бернські та базельландські трамваї для Львова».

Львову дають вагони безплатно. Але ж є умова — сам адаптуй під свої рейки. Бо у Швейцарії ті трамваї курсували на окремих лініях, як електрички майже. А у Львові — між автівками, маршрутками, пішоходами треба протискатися.

Майстрі з Львівелектротрансу взялися за роботу. Приварили поворотники, стоп-сигнали, габаритні вогні додали. Щоб усе як годиться.

І поїхало. Перший базельський трамвай у серпні минулого року вийшов на маршрут. Львів’яни дивилися на нього як на диво якесь. А зараз уже звикли — чекають на зупинках саме «швейцарця», а не старого ЧМЕ.

Олег Забарило, той що відповідає за транспорт у мерії, тоді писав у Фейсбуці:

«До кінця року плануємо запустити щонайменше шість таких трамваїв. Дякуємо швейцарським партнерам та всім, хто долучився до реалізації проєкту».

Ну й запустили. Навіть більше — тепер їх у депо майже тридцятка.

Що особливого в цих трамваях: оновлення трамвайного парку

Schindler Be 4/8 — штука серйозна. Двадцять шість метрів завдовжки. Сидячих місць 58, стоячих аж 147. Разом на 205 пасажирів розрахований. Це вам не якась малесенька «Татра».

Найголовніше — середня частина низька. Там підлога майже на рівні рейок. Заходиш — і не треба по сходинках лізти. Для бабусь із торбами це спасіння. Для мам із колясками — взагалі казка. А людям на візках можна нормально в трамвай потрапити, а не благати когось допомогти.

Правда, є нюанс. Ті низькі двері — треті по рахунку, а не другі. Львів’яни звикли, що зручний вхід завжди посередині. А тут трохи інакше. Тож якщо побачите когось розгубленого біля других дверей — підкажіть, де правильно заходити.

Салон усередині чистий. Сидіння м’які, не продерті. Світло нормальне, а не як у старих вагонах — то горить, то ні. Вікна великі, можна дивитися на місто, а не в чиюсь спину упиратися.

Водіїв, до речі, перевчали спеціально. Ірина Козак (вона, між іншим, срібну медаль на європейському чемпіонаті трамвайників брала) тренувала першу партію. Кожен мав накатати 40 годин без пасажирів. Бо ж керування інше, габарити інші, відчуття вагона зовсім не таке, як у радянських машин.

Зараз майже двадцятка водіїв уже освоїли Schindler. Кажуть — їздити приємно. Машина слухається, не трясе, тихіша за старі вагони.

Де курсують швейцарські вагони: маршрут 9 Львів

Усі базельські трамваї зараз на дев’ятому маршруті. Це той, що з Сихова через площу Ринок до Левандівки тягнеться. Один із найзавантаженіших у місті, між іншим. Там завжди народу повно.

Шість таких вагонів щодня ганяють туди-сюди. Львів’яни вже вчаться розпізнавати — який трамвай підходить. Побачили червоно-білого довгого красунчика — значить, швейцарець. От і чекають. Навіть якщо старий трамвай раніше приїде — дехто спеціально пропускає, щоб на зручному поїхати.

У коментарях під новинами народ пише всяке. Один каже:

«Нарешті не як селедці в бочці стоїмо! Дякую Швейцарії!»

Інший скептичний:

«Місяць поїздить — і все розвалиться на наших ямах. Побачите».

Але ж поки що тримаються. Вже пів року майже їздять — і нічого. Майстрі кажуть, що якість дійсно інша. Запчастини, правда, проблема. Їх треба зі Швейцарії везти. Та в рамках проєкту частину деталей теж безкоштовно дають.

А ще є десять вагонів-донорів. Це такі, що вже не поїдуть ніколи — але з них можна запчастини виривати для робочих трамваїв. Розумно придумано, чого вже.

Що далі: низькопідлогові трамваї для всього міста

По плану Львів має дістати 23 довгі Schindler та 10 донорів. Зараз уже 21 довгий і 8 коротких тут. Тобто майже все вже привезли.

Частина стоїть у депо — там їх доводять до розуму. Сертифікація, реєстрація, технічне дооснащення. Це все не за день робиться. Хоч би до літа встигли всі випустити на маршрути.

Є думка розширити географію. Не тільки на дев’ятці їх катати, а й на інших маршрутах спробувати. Може, на п’ятому чи на сьомому. Побачимо.

Окрім базельських, у Львові ще є 11 трамваїв Vevey з Берна. Ті на першому та шостому маршрутах працюють. Значить, загалом 40 швейцарських вагонів у місті. Для Львова це прорив, чесно кажучи.

Бо ж якщо згадати, на чому тут раніше їздили… Старі радянські ЧМЕшки, що скрипіли на кожному повороті. «Татри», у яких двері самі не закривалися. «Електрони», що через рік після випуску вже розвалювалися. А тут — європейська техніка, яка по 30-40 років проходила у Швейцарії. І ще років п’ятнадцять у Львові протримається спокійно.

Реакція львів’ян: чи задоволені містяни новими трамваями

Народ, звісно, по-різному реагує. Хтось радіє щиро. Мами з колясками окремо дякують — нарешті можна без цирку зайти.

Пенсіонери теж задоволені. Бабуся одна на зупинці розповідала:

«Раніше боялася трамваєм їздити — сходинки високі, ноги не слухаються. А тут — зайшла як до автобуса. Краса!»

Студенти кайфують від простору. Можна телефоном позайматися, а не чиїмись пахвами дихати.

Але ж є й скептики. Пишуть:

«Нащо нам чужий металобрухт? Могли б свої трамваї виробляти!»

Або:

«Швейцарці просто позбулися старого мотлоху. А ми ще й дякуємо їм».

Та більшість розуміє — якби Львів сам купував нові трамваї, то це мільйони доларів. А тут дісталися безкоштовно. Хіба не вигідно?

І взагалі, коли порівнюєш старий львівський трамвай із швейцарським — різниця як між Жигулями та Мерседесом. Один скрипить, трясеться, смердить. Інший — тихо їде, плавно, всередині чисто.

Оця історія показує, як можна покращити життя людей без величезних бюджетів. Швейцарці позбулися техніки, що їм уже не потрібна (хоч для нас вона ще на висоті). Львів дістав 40 пристойних трамваїв замість того, щоб возити пасажирів на радянському металобрухті. Виграли всі. І найголовніше — виграли звичайні львів’яни, що тепер можуть доїхати до роботи чи додому трохи комфортніше. Може, й небагато, але приємно.