Владислав Гераскевич хотів вшанувати пам’ять тих, хто більше ніколи не вийде на олімпійську арену. Скелетоніст з’явився на тренуванні в Італії у спеціальному екіпіруванні — на його шоломі були зображені обличчя понад двадцяти українських спортсменів, яких убила Росія. Діти. Молоді атлети. Ті, хто загинув на фронті або під обстрілами. Власне, це мала бути тиха, але потужна акція пам’яті. Але Міжнародний олімпійський комітет вирішив інакше.
Також читайте: Олімпіада в Італії: чому ця зима може стати переломною для української збірної
9 лютого Гераскевичу офіційно заборонили використовувати цей шолом на змаганнях і тренуваннях. Причина — правило 50, котре нібито забороняє політичні демонстрації. Але хіба пам’ять — це політика? Владислав сам написав у соцмережах:
«Рішення, яке просто розбиває серце. Відчуття, що МОК зраджує тих спортсменів, які були частиною олімпійського руху».
А президент Зеленський додав своє слово — гостре, пряме, без дипломатичних реверансів.
Розповідаємо, як розгорнулася ця історія, чому світ обурився подвійними стандартами МОК, і що тепер буде з Гераскевичем.
МОК заборонив шолом пам’яті — але чому саме зараз?
Представник МОК Тошіо Цурунага підійшов до Владислава в Атлетському селищі й повідомив новину віч-на-віч.
«Він сказав, що це через правило 50», — розповів скелетоніст журналістам Reuters.
Це положення Олімпійської хартії забороняє будь-які демонстрації, рекламу або пропаганду під час Ігор. Начебто логічно. Але насправді — ні.
Бо ж Гераскевич не виходив з прапорами, не скандував гасла. На його екіпіруванні були фотографії людей. Серед них — фігурист Дмитро Шарпар (загинув під Бахмутом), 19-річний біатлоніст Євген Малишев (убитий окупантами біля Харкова), важкоатлетка-підліток Аліна Перегудова, хокеїст Олексій Логінов, бокс-чемпіон Павло Іщенко і навіть діти — Назар Зуй, котрому було лише кілька років. Понад двадцять облconstатирь — усі загинули через війну.
Чого ж тут політичного?
Владислав сам коментував так: «Ці люди боролися за нас, деякі з них — на передовій. І ми не маємо права так легко здаватися».
Національний олімпійський комітет України (НОК) підтримав спортсмена й офіційно звернувся до МОК із проханням переглянути вердикт. У заяві НОК наголосили: шолом відповідає всім технічним нормам, не містить реклами чи дискримінаційних елементів. Просто портрети людей.
Але МОК стоїть на своєму. Представник комітету Марк Адамс заявив, що пропонують Гераскевичу як альтернативу одягнути чорну пов’язку — мовляв, це компроміс. Хм. Компроміс?
Подвійні стандарти: італійцю дозволили російський прапор, а українцю — ні
От тут починається найцікавіше. Напередодні італійський сноубордист Роланд Фішналлер виступив у кваліфікації з прапором Росії на шоломі. Так-так, саме того російського триколора, який нібито заборонений на Іграх-2026. МОК промовчав. Жодних покарань, жодних зауважень.
А Гераскевичу — заборона. Владислав прямо назвав це подвійними стандартами: «МОК має якісь особливі правила саме для українців». Він згадав також німецького штангіста Матіаса Штайнера, котрий на Олімпіаді-2008 святкував золото з фотографією померлої дружини. Тоді це назвали легендарним моментом. Чому ж зараз інакше?
Соцмережі вибухнули.
Легендарний чеський хокеїст Домінік Гашек написав:
«На жаль, Олімпійські ігри перетворилися на рекламу агресивної війни Росії».
Українські спортсмени, політики, журналісти — усі підтримали Гераскевича. Але МОК мовчить.
А знаєте що найболючіше? Міністерство оборони України офіційно опублікувало в Instagram підтримку позиції скелетоніста. Навіть військові стають на його бік — а комітет із мирними олімпійськими гаслами робить вигляд, що нічого особливого не відбувається.
Зеленський відреагував — і це було жорстко
Президент України не став мовчати. Володимир Зеленський опублікував пост, у якому написав:
«На його шоломі — портрети наших атлетів, яких убила Росія. Ця правда не може бути незручною, недоречною чи називатися “політичною акцією”. Це нагадування всьому світу про те, що таке сучасна Росія».
Він подякував Гераскевичу за те, що спортсмен нагадує світові ціну української свободи. І, власне, президент має рацію. Бо якщо пам’ять про загиблих — це політика, то що тоді не політика?
Зеленський наголосив: роль спорту й олімпійського руху — це мир заради життя. Тож заборона Гераскевичу вшанувати тих, хто віддав життя за свободу, виглядає якось цинічно. До речі, сам Владислав був прапороносцем збірної України на церемонії відкриття Ігор-2026 у Кортіні. І тоді все було нормально.
А тепер раптом — проблеми. Чому? Може, комусь стало незручно? Може, хтось боїться образити російську сторону, навіть попри те, що вона офіційно не допущена до Ігор? Питання відкриті.
НОК України звернувся до МОК — чи є шанс на перемогу?
Національний олімпійський комітет зробив усе, що міг. 10 лютого вони офіційно надіслали до МОК лист із проханням дозволити Гераскевичу змагатися у “шоломі пам’яті”. У заяві НОК написали: «Шолом створено на вшанування українських спортсменів, які загинули, захищаючи Україну. Він повністю відповідає вимогам безпеки та правилам МОК».
І далі — потужний аргумент: «У контексті триваючої повномасштабної війни такий крок є важливим знаком визнання пам’яті українських спортсменів і підтримки української нації». НОК наголосив: Україна завжди поважала олімпійські цінності. І сподівається на справедливе рішення.
Але МОК відповів дивно. У офіційній заяві вони написали: «МОК не отримував жодного запиту від НОК щодо носіння спортсменом шолома під час змагань». Це викликало ще більше запитань. Бо як це — не отримували? НОК навіть оприлюднив копію листа.
Загалом, ситуація патова. Владислав планує оскаржити рішення й боротиметься до кінця. Він навіть готовий піти до суду — от таке рішення.
«Ми готові боротися за право виступати в цьому шоломі», — сказав спортсмен журналістам.
10 лютого о 17:30 у центрі Кортіни-д’Ампеццо (біля олімпійських кілець) має відбутися прес-конференція за участі Гераскевича та представників НОК. Тоді, можливо, з’ясується більше деталей.
Хто зображений на шоломі Гераскевича — імена, яких світ має знати
Владислав сам перелічив деякі імена у своєму інтерв’ю. Там були:
- Дмитро Шарпар — фігурист, котрий загинув у боях під Бахмутом.
- Євген Малишев — 19-річний біатлоніст, убитий окупантами біля Харкова.
- Аліна Перегудова — важкоатлетка-підліток.
- Павло Іщенко — боксер.
- Олексій Логінов — хокеїст.
- Іван Кононенко — актор і спортсмен.
- Микита Козубенко — тренер зі стрибків у воду.
- Олексій Хабаров — стрілець.
- Дар’я Курдель — танцівниця.
- Назар Зуй — дитина, котрій було кілька років.
Понад 20 портретів загалом. Деякі з них були членами олімпійського руху. Інші просто любили спорт і мріяли про велике майбутнє. Війна забрала їх усіх.
Мистецький твір
“Шолом пам’яті” створила київська художниця Ірина Проць, котра залишається у столиці з початку повномасштабного вторгнення. Вона малювала портрети під обстрілами, без світла й опалення. Тому кожне обличчя на тому шоломі — це не просто малюнок. Це історія. Це людина.
І саме цього світ має не забувати. Власне, Гераскевич так і сказав:
«Світ має пам’ятати цих людей. Світ має пам’ятати жертв України».
Підсумки
Владислав Гераскевич виступає на Олімпіаді-2026 12 лютого. Поки що без свого шолома. Можливо, з чорною пов’язкою — якщо прийме компроміс від МОК. Але боротьба триває. Український скелетоніст не здається — як не здавалися й ті спортсмени, чиї обличчя він хотів показати світові.
І хоч заборона МОК виглядає несправедливо — пам’ять залишається. Вона не зникає через правила чи політику. Вона живе в серцях.
